Зростання вживання ліків може призвести до зниження артеріального тиску та ризику підвищення рівня холестерину

Вищі показники артеріального тиску та холестерину, які тривалий час пов’язували з ожирінням, упродовж останніх десятиліть суттєво знизилися серед людей старшого віку в країнах із вищим рівнем доходу. У деяких групах ці показники наблизилися до рівнів, характерних для людей без ожиріння.

Ймовірною причиною таких змін дослідники вважають ширше використання ефективних лікарських засобів для контролю артеріального тиску та рівня ліпідів. Водночас подібного покращення не спостерігали серед молодших людей з ожирінням.

Що показало дослідження

Автори дослідження повідомили, що відмінності за рівнем холестерину, відмінного від ліпопротеїнів високої щільності, та систолічним артеріальним тиском між людьми з ожирінням і людьми з нормальним індексом маси тіла зменшилися або зникли. Найпомітніше це спостерігали серед людей старшого віку.

У деяких випадках за цими кардіометаболічними показниками люди з ожирінням і без нього ставали майже нерозрізненими.

Дані, використані для аналізу

Результати отримані на основі аналізу 110 національно репрезентативних досліджень із семи країн.

До аналізу увійшли дані з:

• Японії;
• Південної Кореї;
• Тайваню;
• Таїланду;
• Фінляндії;
• Англії;
• США.

Дослідження охоплювали період з 1990 до 2024 року. Загалом було проаналізовано дані 978 425 учасників віком від 20 до 79 років.

Учасники мали дані щодо:

• індексу маси тіла;
• артеріального тиску;
• рівня холестерину.

Основні тенденції

Протягом періоду дослідження показники артеріальної гіпертензії та високого рівня холестерину серед дорослих віком понад 40 років знижувалися. Найбільші зміни спостерігали серед людей з ожирінням.

Такі тенденції були зафіксовані в більшості країн, окрім Тайваню та Таїланду.

Зміни рівня холестерину

Серед людей старшого віку з ожирінням II та III класу середній рівень холестерину, відмінного від ЛПВЩ, у жінок знижувався на 0,17 ммоль/л за десятиліття.

Найбільше зниження серед чоловіків спостерігали в групі ожиріння I класу — 0,15 ммоль/л за десятиліття. Ці дані свідчать про покращення окремих ліпідних показників у старших вікових групах з ожирінням.

Зміни систолічного артеріального тиску

Зменшення різниці за систолічним артеріальним тиском між людьми з надмірною масою тіла або ожирінням і людьми з нормальним індексом маси тіла також було найбільш вираженим серед осіб віком понад 40 років.

Серед жінок з ожирінням I класу різниця становила –1,8 мм рт. ст. за десятиліття.

Серед чоловіків з ожирінням II та III класу різниця становила –2,3 мм рт. ст. за десятиліття.

Роль медикаментозного лікування

Важливо, що ці тенденції збігалися зі зростанням використання ліпідознижувальних препаратів. Таке зростання було більш помітним серед людей середнього та старшого віку з ожирінням порівняно з людьми з нормальним індексом маси тіла.

Різниця у використанні ліпідознижувальних препаратів зростала приблизно на:

• 1,5 процентного пункту за десятиліття серед жінок;
• 1,6 процентного пункту за десятиліття серед чоловіків.

Використання антигіпертензивних препаратів також зростало швидше серед людей із надмірною масою тіла або ожирінням.

Різниця становила:

• 0,7 процентного пункту за десятиліття серед жінок;
• 2,0 процентного пункту за десятиліття серед чоловіків.

  

Виняток: холестерин ЛПВЩ

Окремою тенденцією були зміни рівня холестерину ліпопротеїнів високої щільності. Попри збільшення використання ліпідознижувальних препаратів серед людей з ожирінням, середні показники ЛПВЩ більше зростали у людей із нормальним індексом маси тіла. Це призвело до збереження або посилення різниці за цим показником між групами.

Молодші люди залишаються в групі підвищеного ризику

Загалом результати свідчать, що люди старшого віку з ожирінням, ймовірно, отримали користь від медикаментозного контролю факторів ризику серцево-судинних захворювань. Водночас молодші люди з ожирінням залишаються в групі підвищеного кардіометаболічного ризику.

Молоді люди загалом рідше отримують лікування з приводу підвищеного рівня холестерину або артеріального тиску незалежно від індексу маси тіла.

У результаті молодші люди з ожирінням усе ще мають менш сприятливий ліпідний профіль і вищий артеріальний тиск порівняно з людьми з нормальним індексом маси тіла.

Чому ожиріння все ще залишається важливим фактором ризику

Попри покращення окремих показників, ожиріння не можна вважати безпечним станом.

Ожиріння залишається пов’язаним із підвищеним ризиком багатьох захворювань і станів, зокрема:

• цукрового діабету 2 типу;
• хронічної хвороби нирок;
• стеатотичної хвороби печінки;
• окремих видів раку;
• порушень сну;
• захворювань опорно-рухового апарату;
• системного запалення;
• серцевої недостатності;
• апное сну;
• остеоартриту.

Ці ризики не можна повністю оцінити лише за рівнем артеріального тиску або холестерину, відмінного від ЛПВЩ.

Значення сучасної фармакотерапії

Отримані результати свідчать, що деякі серцево-судинні наслідки ожиріння можуть частково пом’якшуватися за допомогою медикаментозного лікування.

Контроль артеріального тиску та рівня холестерину залишається важливим компонентом профілактики серцево-судинних ускладнень. Водночас такий підхід не усуває всіх ризиків, пов’язаних з ожирінням.

Роль препаратів, що впливають на масу тіла

Окремо дослідники обговорюють препарати, пов’язані з рецепторами глюкагоноподібного пептиду-1. Агоністи рецепторів GLP-1 можуть бути пов’язані зі зниженням артеріального тиску та покращенням ліпідних показників. Однак ці ефекти значною мірою пов’язані зі зменшенням маси тіла.

Такі препарати не слід розглядати як заміну антигіпертензивних або ліпідознижувальних засобів у випадках, коли є показання до лікування артеріальної гіпертензії чи дисліпідемії.

Їхня потенційна додаткова цінність полягає у впливі на надмірну масу тіла та низку кардіометаболічних факторів ризику.

Інші ризики, пов’язані з ожирінням

Попри зниження рівнів артеріального тиску та холестерину в окремих групах, інші наслідки ожиріння продовжують зростати.

Зі збільшенням поширеності ожиріння зростає також тягар:

• цукрового діабету 2 типу;
• хронічної хвороби нирок;
• серцевої недостатності;
• деяких онкологічних захворювань;
• апное сну;
• остеоартриту;
• захворювань печінки.

Цим станам зазвичай неможливо запобігти лише за допомогою статинів або препаратів для контролю артеріального тиску. Тому контроль холестерину й артеріального тиску є важливим, але недостатнім для повного зниження ризиків, пов’язаних з ожирінням.

Практичне значення

Результати дослідження підкреслюють важливість комплексного підходу до кардіометаболічного здоров’я.

Такий підхід має включати:

• контроль артеріального тиску;
• контроль ліпідного профілю;
• оцінку глікемічного статусу;
• профілактику цукрового діабету 2 типу;
• оцінку функції нирок;
• оцінку ризику стеатотичної хвороби печінки;
• підтримку фізичної активності;
• індивідуальні рекомендації щодо харчування;
• своєчасне виявлення та лікування супутніх станів.

Особливу увагу слід приділяти молодшим людям з ожирінням, оскільки саме в цій групі кардіометаболічні відмінності порівняно з людьми з нормальним індексом маси тіла залишаються вираженими.

ДЖЕРЕЛО: medscape

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.