Огляд клінічної настанови щодо кардіоонкології (MASCC / IC-OS, 2026)
Дата публікації: 19.06.2026
Автори: Відкриті джерела
Ключові слова: серцево-судинний ризик, фізична активність, кардіопротекція, інгібітори тирозинкінази, кардіореабілітація, стратифікація ризику, кардіотоксичність, протипухлинна терапія, HER2-таргетна терапія, онкологічна виживаність, післялікувальний нагляд, ехокардіографічний моніторинг, CORE, антрацикліни, HFA-ICOS, онкологічні пацієнти, Clinical Practice Statement, MASCC, IC-OS, кардіоонкологія
У новій спільній клінічній настанові від International Cardio-Oncology Society (IC-OS) та Multinational Association of Supportive Care in Cancer (MASCC) опубліковано спільний Clinical Practice Statement, який може стати одним із найвпливовіших документів останніх років у сфері кардіоонкології.
На відміну від попередніх настанов, орієнтованих переважно на кардіологів, новий документ визначає мінімальний глобальний стандарт серцево-судинної допомоги, який повинен забезпечуватися безпосередньо онкологічною службою. Автори пропонують практичний алгоритм оцінки, профілактики та моніторингу кардіотоксичності на всіх етапах лікування раку — від встановлення діагнозу до багаторічного спостереження після завершення терапії.
Перегляньте запис:
Вступ
Завдяки значному прогресу в онкології кількість людей, які пережили рак, невпинно зростає. Водночас серцево-судинні захворювання стають однією з провідних причин смертності та інвалідизації серед пацієнтів онкологічного профілю.
Частина ускладнень пов’язана з прямою токсичною дією протипухлинних препаратів або променевої терапії, інша — з погіршенням традиційних факторів ризику, які часто залишаються поза увагою під час лікування раку.
Саме тому IC-OS та MASCC запропонували нову модель кардіоонкологічної допомоги, що базується на принципі: кожен онколог повинен володіти базовими навичками кардіоонкологічного менеджменту.
Чим новий документ відрізняється від рекомендацій ESC 2022?
Попри те що документ значною мірою спирається на фундаментальні рекомендації ESC Cardio-Oncology Guidelines 2022, він містить низку принципово нових підходів.
Найважливіша концептуальна зміна полягає у визначенні ролі Cancer Care Provider. Якщо попередні настанови детально описували алгоритми роботи кардіолога або кардіоонколога, то новий документ відповідає на практичне запитання: що повинен зробити онколог під час короткого прийому, щоб не пропустити кардіоваскулярний ризик?
Таким чином формується універсальний мінімальний стандарт допомоги, який може бути впроваджений навіть у країнах із дефіцитом кардіоонкологічних центрів.
Пріоритет HFA-ICOS над загальнопопуляційними калькуляторами
Вперше на міжнародному рівні рекомендовано використовувати HFA-ICOS Baseline Cardiotoxicity Risk Assessment як основний інструмент стратифікації ризику.
На відміну від шкал Framingham чи ASCVD, цей калькулятор враховує специфіку онкологічного лікування та дозволяє прогнозувати ризик розвитку кардіотоксичності при застосуванні антрациклінів, HER2-таргетної терапії, інгібіторів тирозинкінази та інших потенційно кардіотоксичних агентів.
Інструмент HFA-ICOS класифікує пацієнтів на групи низького, середнього, високого та дуже високого ризику на основі комбінації факторів ризику.
Реалістичний підхід до досягнення кардіологічних цілей
Однією з найбільш практичних новацій є визнання того факту, що активна протипухлинна терапія часто не дозволяє досягати ідеальних кардіологічних показників. Автори прямо зазначають: якщо надмірно агресивна корекція факторів ризику заважає проведенню ефективного лікування раку, частину терапевтичних цілей можна перенести на період після завершення онкологічного лікування.
Таким чином пропонується збалансований підхід між онкологічною ефективністю та кардіоваскулярною безпекою.
Включення концепції CORE
Важливою новацією стало активне впровадження концепції Cardio-Oncology Rehabilitation and Exercise (CORE).
Документ спирається на результати нових рандомізованих досліджень, які продемонстрували багатогранну користь фізичної активності під час та після лікування раку.
Зокрема, дослідження BREX-IT та ALLO-Active підтвердили, що структуровані тренування можуть захищати серцево-судинну систему, покращувати кардіореспіраторну функцію та якість життя пацієнтів.
Водночас дослідження Challenge продемонструвало, що регулярна фізична активність асоціюється також із покращенням онкологічної виживаності. Фізичні вправи вперше розглядаються як повноцінний терапевтичний компонент кардіоонкологічної допомоги.
Стандартизація довготривалого спостереження
Попередні рекомендації часто залишали післялікувальне кардіологічне спостереження на розсуд лікаря. Нова настанова пропонує чіткий графік ехокардіографічного моніторингу на горизонті 5–10 років залежно від початкового рівня ризику.
Алгоритм оцінки, профілактики та моніторингу серцево-судинного ризику охоплює всі етапи лікування пацієнтів, які отримують протипухлинну терапію: від первинного обстеження до довготривалого кардіологічного спостереження після завершення лікування.
Первинна оцінка на базовому рівні ґрунтується на детальному скринінгу супутньої патології, аналізі попереднього лікування раку та проведенні комплексного фізикального, лабораторного й інструментального обстеження.
Центральне місце на цьому етапі посідає стратифікація ризику за допомогою спеціалізованих прогностичних моделей, зокрема шкали HFA-ICOS. Це дозволяє диференційовано підходити до призначення кардіопротекторної терапії та залучення суміжних спеціалістів.
Не менш важливими складовими сучасного кардіоонкологічного супроводу є:
- профілактика кардіотоксичності під час активного лікування;
- контроль модифікованих факторів серцево-судинного ризику;
- довготривале диспансерне спостереження після завершення протипухлинної терапії;
- індивідуалізація інтенсивності моніторингу залежно від вихідного кардіоваскулярного ризику.
Такий підхід дозволяє систематизувати дії лікаря на різних етапах онкологічного процесу та забезпечити безперервність кардіоонкологічної допомоги.
Висновки
Спільний Clinical Practice Statement IC-OS/MASCC 2026 не є черговою великою кардіологічною настановою. Його головна цінність полягає у трансформації складних кардіоонкологічних концепцій у зрозумілий клінічний алгоритм для щоденної онкологічної практики. Документ формує нову парадигму кардіоонкології, у якій профілактика кардіотоксичності починається не в кабінеті кардіолога, а в кабінеті онколога.
Вперше чітко регламентовано використання HFA-ICOS для стратифікації ризику, визначено конкретні цільові показники контролю факторів ризику, інтегровано концепцію кардіореабілітації CORE та стандартизовано багаторічний післялікувальний нагляд.
З огляду на зростання популяції осіб, які пережили рак, та підвищення частоти серцево-судинних ускладнень, ця настанова має всі передумови стати новим міжнародним практичним стандартом кардіоонкологічної допомоги.
ДЖЕРЕЛО: Український медичний часопис
На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу
Лікар і сучасний пацієнт: Що змінилося за ...
Як боротися з поліпрагмазією
Глобальне дослідження визначає маркери для ...
Первинна профілактика серцево-судинних зах ...
В ЕСОЗ розширили можливості фіксації стану ...
Хроническая дуоденальная непроходимость


