Наслідки видалення тимуса у дорослих

Тимус має вирішальне значення для нормального розвитку імунної системи. Немовлята, які піддалися тимектомії, мають знижену кількість Т-клітин, яка не відновлюється до нормального рівня, навіть після кількох років спостереження, і мають порушення імунної відповіді на дитячі вакцини. Діти з вродженими вадами серця, які підлягають тимектомії під час операції, мають зниження кількості наївних Т-клітин, яке зберігається в молодому віці.

Менш зрозуміло, чи є тимус критичним для здоров’я дорослих, особливо тому, що тимус природно інволюціонує з віком. Атрофія тимуса починається в дитинстві і помітно прискорюється в період статевого дозрівання, що призводить до експоненційного зниження генерації нових Т-клітин. Зі зниженням центрального виробництва Т-клітин організм підтримує кількість Т-клітин через периферичну клональну проліферацію популяцій Т-клітин, які мають все більш обмежений репертуар Т-клітинних рецепторів (TCR) в результаті тривалої стимуляції лише частини TCR. Пов’язане з віком скорочення репертуару TCR може перешкоджати імунному нагляду, збільшуючи ризик інфікування та раку, і може бути фактором ризику розвитку аутоімунного захворювання.

Попередні дослідження показали, що, незважаючи на те, що тимус продовжує виробляти Т-клітини в дорослому віці, активність тимуса поступово знижується з віком. Наскільки ж тоді важливий тимус дорослої людини? Дослідники розглянули це питання, оцінивши результати здоров’я серед дорослих, які перенесли тимектомію. Тимектомія виконується за допомогою серединної стернотомії, торакоскопічної хірургії з використанням відео- чи робот-асистованої трансцервікальної дисекції. Пацієнти, які перенесли кардіоторакальні операції без тимектомії, були обрані для контролю ефекту хірургічної процедури.

Деталі дослідження

Використовуючи реєстр даних пацієнтів Mass General Brigham (MGB), дослідники ідентифікували всіх дорослих пацієнтів, які пройшли процедуру тимектомії в Массачусетській загальній лікарні (MGH) між 1 січня 1993 року та 1 березня 2020 року. Пацієнти, які померли протягом 90 днів після процедури або які мали нелапароскопічну кардіохірургію протягом 5 років після процедури були виключені.

Використовуючи ту саму базу даних, ідентифікували всіх дорослих пацієнтів у MGH, які перенесли нелапароскопічну кардіохірургію між 1 січня 2000 року та 31 грудня 2019 року та не мали тимектомії в анамнезі для включення до контрольної групи. Пацієнти, які померли протягом 90 днів після процедури, які мали передопераційну серцеву недостатність або які перенесли другу операцію на серці протягом 5 років після процедури, були виключені (оскільки збереження тимуса малоймовірне при повторних торакальних операціях).

Вплив тимектомії на довгострокову смертність.

Щоб визначити вплив тимектомії на тривалість життя, оцінювали смертність від усіх причин через 5 років після операції в групі тимектомії та контрольній групі. Пацієнти, які перенесли тимектомію, мали більш ніж удвічі більшу ймовірність смерті протягом 5 років, ніж контрольна група.

Вплив тимектомії на довгостроковий ризик розвитку раку.

Щоб визначити вплив тимектомії на ризик раку, дослідники оцінили відносний ризик раку через 5 років після операції в контрольній групі порівняно з групою тимектомії. Пацієнти, які перенесли тимектомію, мали більшу ймовірність розвитку раку протягом 5 років після операції, ніж контрольна група. Ракові захворювання серед пацієнтів, які перенесли тимектомію, були більш різноманітними, ніж серед контрольної групи. Рак шкіри — найпоширеніші види раку в Сполучених Штатах і ті, які найчастіше пов’язані з пригніченням імунітету — були неочікувано рідшими в групі тимектомії, ніж у контрольній групі. Нешкірні раки були виявлені майже в усіх основних системах органів в організмі, з деякими менш поширеними видами раку (нирки, щитовидної залози, привушної залози та ембріональні пухлини), що зустрічаються в групі тимектомії. Контрольна група з післяопераційним раком також була старшою на момент операції, ніж відповідні пацієнти, які перенесли тимектомію (70 років проти 56 років), що свідчить про те, що рак у пацієнтів, які перенесли тимектомію, міг бути менш залежним від фактора віку.

Після лікування рецидив раку був більш поширеним серед пацієнтів, які перенесли тимектомію, ніж серед контрольної групи (відсоток рецидивів раку — 17,1% проти 4,6%), а післяопераційні раки в групі тимектомії частіше потребували мультимодального лікування. Загалом тимектомія була пов’язана з більш частими, різноманітними та агресивними видами раку, які мали вищу частоту рецидивів і призводили до збільшення смертності від раку.

Вплив тимектомії на ризик аутоімунного захворювання.

Імунітет, опосередкований Т-клітинами, має вирішальне значення для здоров’я, тому ми оцінили, чи пов’язана тимектомія з неконтрольованим запаленням чи аутоімунітетом. Хоча ризик аутоімунного захворювання не був вищим у групі тімектомії, ніж у контрольній групі в цілому через 5 років після операції, аналіз виявив вищий ризик післяопераційного аутоімунного захворювання у групі тимектомії (12,3% проти 7,9%). Оскільки ця різниця зникла, коли ризик оцінювався протягом 20-річного періоду, тимектомія, як виявилося, тимчасово та помірно збільшила ризик аутоімунного захворювання.

Висновки

У цьому дослідженні було встановлено, що тимектомія в дорослому віці була пов’язана з підвищеним ризиком смерті від будь-якої причини та підвищеним ризиком раку. Ці спостереження були справедливими навіть в окремих аналізах, у яких були виключені пацієнти з передопераційною історією потенційно ускладнюючих захворювань, таких як рак, аутоімунні захворювання, інфекції, міастенія або тимома. Крім того, у підгрупі пацієнтів без супутніх захворювань в анамнезі відзначено зв’язок між тимектомією та післяопераційним аутоімунним захворюванням. Пацієнти різних вікових груп, які перенесли тимектомію, мали більше шансів померти від будь-якої причини та від раку, ніж контрольна група та загальне населення США. Серед пацієнтів з післяопераційним раком тимектомія була пов’язана з більш агресивним, рецидивуючим захворюванням.

Разом ці результати підтверджують роль тимуса, який сприяє виробленню нових Т-клітин у зрілому віці та підтримці здоров’я дорослої людини. Порушення гомеостазу, спричинене тимектомією, є достатнім, щоб негативно вплинути на критичні результати для здоров’я, що переконливо доводить, що тимус дорослої людини залишається функціонально важливим.

ДЖЕРЕЛО: https://www.nejm.org