Неочікуваний зв’язок вітаміну B1 з моторикою кишечника: дані масштабного генетичного дослідження

Частота випорожнень кишечника рідко стає предметом відкритих обговорень, однак саме вона є важливим клінічним маркером моторики травного тракту. Порушення цього показника лежать в основі таких поширених станів, як запор, діарея та синдром подразненого кишечника (СПК). Попри високу поширеність функціональних розладів кишечника, біологічні механізми, що визначають індивідуальні особливості моторики, досі залишаються недостатньо з’ясованими.

Нове генетичне дослідження, опубліковане в журналі Gut, пропонує несподіваний погляд на цю проблему, вказуючи на роль вітаміну B1 (тіаміну) як потенційного регулятора моторної функції кишечника поряд із вже відомими нейрональними та метаболічними шляхами.

Міжнародна дослідницька група під керівництвом професора медичної генетики Мауро Д’Амато застосувала масштабний генетичний підхід для ідентифікації спадкових факторів, пов’язаних із частотою випорожнень кишечника. У межах дослідження було проаналізовано анкетні та генетичні дані 268 606 осіб європейського та східноазійського походження.

Використовуючи сучасні методи обчислювального аналізу, дослідники шукали спільні генетичні варіанти, асоційовані з індивідуальними відмінностями у частоті випорожнень — показнику, що в дослідженні розглядався як непрямий маркер моторики кишечника.

У результаті аналізу було ідентифіковано 21 ділянку геному, пов’язану з цим фенотипом, з яких 10 раніше не описувалися у контексті моторики кишечника.

Підтвердження відомих механізмів моторики

Частина виявлених генетичних сигналів відповідала біологічним шляхам, які вже добре відомі у регуляції кишкової моторики. Зокрема, дослідження підтвердило роль:

• регуляції жовчних кислот, які не лише беруть участь у травленні жирів, але й виконують сигнальні функції, впливаючи на перистальтику;
• нейрональної сигналізації, зокрема шляхів, пов’язаних з медіацією скорочень гладкої мускулатури кишечника, включаючи механізми холінергічної передачі.

Виявлення цих асоціацій стало важливим внутрішнім контролем дослідження, оскільки підтвердило біологічну правдоподібність отриманих результатів.

Неочікувана роль вітаміну B1

Найбільш несподіваним і водночас ключовим результатом дослідження стало виділення біології вітаміну B1 як одного з провідних шляхів, пов’язаних із частотою випорожнень кишечника.

Дослідники звузили фокус до двох генів високого пріоритету — SLC35F3 та XPR1, які беруть участь у транспортуванні та активації тіаміну в організмі. Ці гени раніше не розглядалися як центральні регулятори моторики кишечника.

Дані харчування та генетична взаємодія

Для перевірки клінічної релевантності генетичних знахідок дослідники проаналізували додаткові харчові дані 98 449 учасників з великої популяційної когорти. Було виявлено, що вище споживання тіаміну з їжею асоціюється з частішими випорожненнями кишечника.

Ключовим є те, що цей зв’язок модифікувався генетичною схильністю: ефект тіаміну на частоту випорожнень відрізнявся залежно від індивідуального комбінованого генетичного скору, сформованого на основі варіантів у генах SLC35F3 та XPR1.

Таким чином, результати свідчать, що спадкові особливості метаболізму тіаміну можуть визначати, якою мірою споживання вітаміну B1 впливає на моторну функцію кишечника у конкретної людини.

Значення для синдрому подразненого кишечника

Дослідження також підтвердило біологічний перетин між частотою випорожнень та синдромом подразненого кишечника. Порушення моторики є центральним патофізіологічним механізмом СПК, запору та інших функціональних кишкових розладів.

Виявлення ролі тіаміну відкриває новий напрям для розуміння гетерогенності СПК, зокрема потенційної взаємодії між харчовими факторами та генетичною схильністю.

Перспективи подальших досліджень

Автори підкреслюють, що отримані результати не є підставою для негайних клінічних рекомендацій, але формують дорожню карту для наступного етапу досліджень. Йдеться про:

• експериментальні лабораторні моделі для вивчення ролі тіаміну у регуляції кишкової моторики;
• добре спроєктовані клінічні дослідження, які дозволять оцінити причинно-наслідкові зв’язки;
• персоналізовані підходи до корекції моторних розладів з урахуванням генетичних особливостей.

Висновки

Масштабне генетичне дослідження демонструє, що моторика кишечника визначається складною взаємодією нейрональних, метаболічних і нутрієнт-залежних механізмів. Виявлення ролі вітаміну B1 та генів, пов’язаних з його метаболізмом, розширює уявлення про біологічні основи частоти випорожнень та відкриває нові перспективи для вивчення функціональних розладів кишечника, зокрема синдрому подразненого кишечника.

ДЖЕРЕЛО: medicalxpress

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.