Панелі біомаркерів для диференціації ризику прогресування хронічної хвороби нирок у дітей
Дата публікації: 04.07.2025
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: хронічна хвороба нирок, хронічна ниркова недостатність, ХХН, біомаркери, eGFR, ХХН у дітей, альбумін/креатинін, KIM-1, EGF

Біомаркери плазми (молекула ураження нирок-1, KIM-1), біомаркери сечі (EGF/креатинін і співвідношення альбумін/креатинін у сечі) та швидкість клубочкової фільтрації (eGFR) дозволили виділити чотири прогностичні групи у дітей з ризиком прогресування хронічної хвороби нирок (ХХН).
Ці панелі біомаркерів можуть краще відображати складність ХХН у педіатричній популяції та забезпечують ширшу оцінку стану нирок, порівняно з традиційними показниками.
У попередніх дослідженнях були ідентифіковані такі біомаркери, пов’язані з прогресуванням ХХН у дітей: KIM-1 у плазмі, рецептори TNF-1 і TNF-2, KIM-1 у сечі, EGF, хемоаттрактантний білок моноцитів-1, α-1 мікроглобулін у сечі. У цьому дослідженні, в межах когорти CKiD (Chronic Kidney Disease in Children), було використано бутстреп-дерева виживання для визначення комбінацій біомаркерів, що найкраще прогнозують прогресування захворювання.
Отримайте безплатно цей курс:
(деталі на сторінці курсу)
До дослідження було включено 599 дітей віком від 6 місяців до 16 років з eGFR 30–90 мл/хв/1,73 м². Біомаркери вимірювали через 5 місяців після включення у зразках збереженої плазми та сечі. Первинною кінцевою точкою було досягнення 50% зниження eGFR або розвиток термінальної стадії ниркової недостатності.
Середній вік пацієнтів становив 12 років (IQR 8–15), 62% були хлопчиками. Базовий eGFR — 53 мл/хв/1,73 м² (IQR 40–66), співвідношення білка до креатиніну — 0,33 мг/мг (IQR 0,12–0,95). Упродовж періоду спостереження 34% дітей (205 осіб) досягли первинної кінцевої точки.
Модель регресійного дерева дозволила виділити 4 прогностичні групи. Найвищий ризик прогресування виявлено у групі з високими значеннями альбуміну/креатиніну та низькими значеннями EGF/креатиніну в сечі — 100% дітей з цієї групи (n = 24) досягли кінцевої точки за середній час 1,3 року (95% ДІ 1,0–1,7).
Коли модель ризику, побудована на основі біомаркерів, була додана до клінічної моделі, показник дискримінації (C-статистика) покращився з 0,76 (95% ДІ 0,71–0,80) до 0,85 (95% ДІ 0,81–0,88).
Панель біомаркерів, що включає співвідношення альбумін/креатинін у сечі, EGF/креатинін у сечі, KIM-1 у плазмі та eGFR, демонструє високу прогностичну здатність щодо ризику прогресування ХХН у дітей. Цей підхід дозволяє покращити індивідуалізацію моніторингу та прийняття клінічних рішень у педіатричній нефрології.
ДЖЕРЕЛО: American Society of Nephrology
На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.