Високий тягар психічних захворювань при хронічній хворобі нирок

Психічні захворювання є значним викликом для пацієнтів із хронічною хворобою нирок (ХХН). Нещодавнє дослідження показало, що тяжкі психічні розлади вражають 7,3% пацієнтів із ХХН, що на 56% більше, ніж серед загальної популяції. Зокрема, біполярний розлад асоціювався зі швидшим погіршенням функції нирок, а наявність психічних розладів у цілому збільшувала ризик смертності.

Дослідники провели загальнонаціональне перехресне дослідження за участю 32 943 пацієнтів із ХХН (стадії G3b-5) або тих, хто вже отримував замісну ниркову терапію. Дані були отримані з Шведського ниркового реєстру за період з 2008 до 2020 року. Середній вік учасників склав 70,4 року, а 36,7% з них були жінками.

Крім того, було проведене когортне дослідження для аналізу зв’язку між психічними захворюваннями та клінічними наслідками у 30 103 пацієнтів із ХХН, які ще не отримували замісну ниркову терапію. У дослідженні враховували такі розлади, як шизофренія, біполярний розлад та великий депресивний розлад, діагностовані в рамках стаціонарної або спеціалізованої амбулаторної допомоги.

Основні результати.

Серед усіх учасників дослідження загальна поширеність тяжких психічних розладів становила 7,3%. Рівень поширеності окремих захворювань був таким:

• Шизофренія – 0,5%
• Біполярний розлад – 2,1%
• Великий депресивний розлад – 5,6%

Пацієнти із ХХН, які мали психічні захворювання, демонстрували:

• Вищу ймовірність зниження швидкості клубочкової фільтрації (eGFR) на 30% (коефіцієнт ризику [HR] 1,13; 95% ДІ, 1,04-1,24).
• Підвищений ризик смертності від усіх причин (HR 1,16; 95% ДІ, 1,08-1,24).
• Меншу ймовірність початку замісної ниркової терапії (HR 0,88; 95% ДІ, 0,80-0,97).

Особливо значущим був зв’язок між біполярним розладом та функцією нирок:

• Пацієнти з біполярним розладом мали значно вищий ризик зниження eGFR на 30% (HR 1,47; 95% ДІ, 1,29-1,67).
• Вони також мали менше шансів розпочати замісну ниркову терапію (HR 0,79; 95% ДІ, 0,67-0,94).

Цікаво, що шизофренія була пов’язана зі значно нижчими показниками початку замісної ниркової терапії (HR 0,56; 95% ДІ, 0,39-0,80), що може вказувати на недостатній доступ до лікування для таких пацієнтів.

Автори дослідження наголошують на важливості виявлення психічних розладів у пацієнтів із ХХН. Наявність психічних захворювань не повинна бути бар’єром для доступу до лікування, а навпаки – має стати приводом для посиленого моніторингу та підтримки таких пацієнтів мультидисциплінарними командами.

Одним із ключових обмежень дослідження є те, що психічні розлади визначалися виключно за записами у стаціонарній або спеціалізованій амбулаторній допомозі. Це могло призвести до недооцінки поширеності, особливо у випадку великого депресивного розладу. Крім того, спостережний характер дослідження не дозволяє стверджувати про причинно-наслідковий зв’язок між психічними розладами та клінічними наслідками.

Висновки.

Тяжкі психічні розлади значно частіше зустрічаються серед пацієнтів із ХХН, що має серйозні наслідки для їхнього здоров'я. Високий рівень смертності та прискорене погіршення функції нирок у таких пацієнтів вимагають посиленої уваги з боку медичної спільноти. Необхідно розвивати програми скринінгу та інтегрованого догляду, що включають психологічну та психіатричну підтримку.

ДЖЕРЕЛО: Medscape

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.