Нові предиктори посттрансплантаційного рецидиву фокального сегментарного гломерулярного склерозу

Посттрансплантаційний рецидив фокального сегментарного гломерулярного склерозу (ФСГС) є серйозною проблемою в трансплантології, оскільки значно збільшує ризик втрати алотрансплантата, захворюваності та смертності. На цей час найнадійнішим предиктором рецидиву, є рецидив ФСГС у попередньому алотрансплантаті.

У 1972 році Hoyer та ін. вперше описали три випадки посттрансплантаційного рецидиву ФСГС і висунули гіпотезу про існування циркулюючого гуморального фактора (CF), що пошкоджує мембрану клубочка, викликаючи підвищення проникності для білка. Подальші дослідження підтвердили участь CF у рецидиві ФСГС, але сам фактор залишався не ідентифікованим. Було запропоновано декілька кандидатів, включаючи:

• Кардіотропіноподібний цитокіновий фактор 1.
• Розчинний рецептор активатора плазміногену урокіназного типу.
• Аутоантитіла до CD40.
• Розчинний ліганд CD40.
• Кальцій/кальмодулін-залежна серинова протеїнкіназа.

Жоден із цих кандидатів не був остаточно підтверджений.

У 2022 році дослідження Watts et al. виявило циркулюючі аутоантитіла проти нефрину, які асоціюються з рецидивом ФСГС після трансплантації. Роботи, засновані на відкриттях Watts et al., дослідили зміни подоцитів після трансплантації та підтвердили, що циркулюючі антинефринові антитіла є патогенними. У японського педіатричного пацієнта із рецидивом ФСГС ці антитіла були виявлені в плазмі за допомогою вестерн-блоттингу, а у біопсії клубочків зафіксовано точкове зв’язування IgG із нефрином.

В останньому випуску Kidney International Batal et al. провели ретроспективне багатоцентрове дослідження на північноамериканській та європейській когорті із 39 реципієнтів трансплантованих нирок. Використовуючи твердофазний імуноферментний аналіз, вони встановили, що позитивні антитіла до нефрину перед трансплантацією були пов’язані з вищим ризиком рецидиву захворювання. Крім того, це дослідження показало 100% специфічність і 38% чутливість для прогнозування рецидиву ФСГС.

Висновки

1. Скринінг аутоантитіл до нефрину перед трансплантацією є перспективним інструментом для оцінки ризику рецидиву ФСГС.
2. Отримані дані підтверджують патогенну роль антинефринових аутоантитіл у розвитку рецидиву, що дозволяє класифікувати ФСГС як подоцитопатію, опосередковану аутоантитілами.
3. Впровадження стандартизованих тестів для клінічного використання допоможе виявляти пацієнтів із високим ризиком та проводити індивідуалізовану підготовку до трансплантації.
4. Необхідна подальша розробка нової терапії, спрямованої на ці антитіла.

ДЖЕРЕЛО: Kidney international

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.