Використання інгібіторів SGLT-2 для профілактики рецидиву нефролітіазу

В останній час спостерігається тенденція поширеності виникнення каменів у нирках паралельно з епідемією ожиріння та метаболічного синдрому.

З 1988 року, коли управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) схвалило цитрат калію для запобігання рецидиву нефролітіазу, не було представлено жодного іншого препарату для вторинної профілактики цього хронічного захворювання. Інгібітори натрій-глюкозного котранспортера-2 (SGLT-2) є загальноприйнятим засобом лікування діабету 2 типу, а також є новим терапевтичним класом зі сприятливими кардіоренальними ефектами.

Нещодавно в Канаді проводили дослідження, в якому порівнювали ефективність інгібіторів SGLT-2 при рецидивах нефролітіазу у хворих з цукровим діабетом 2 типу. Автори дослідження  порівняли лікування інгібіторами SGLT-2 з конкурентними препаратами, включаючи агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1) і дипептидилпептидазу-4 (DPP-4) інгібітори, у хворих з рецидивами нефролітіазу та цукрового діабету 2 типу з подагрою та без неї.

Частота рецидиву нефролітіазу була значно нижчою, приблизно на 30%, серед пацієнтів, які починали лікування інгібіторами SGLT-2, порівняно з тими, хто отримував агоністи рецепторів GLP-1 (105,3 і 156,4 випадку на 1000 людино-років відповідно). Серед пацієнтів із комбінованими загостреннями нефролітіазу та подагри лікування інгібіторами SGLT-2 було пов’язане з нижчим рівнем як рецидивів нефролітіазу, так і загострень подагри, ніж лікування агоністами рецепторів GLP-1 або інгібіторами DPP-4.

Це дослідження підтвердило, що лікування інгібіторами SGLT-2 може бути додатковою стратегією лікування пацієнтів із нефролітіазом та діабетом 2 типу, маючи ще додаткові переваги тим, які вже задокументовані (вплив на серце та нирки).

Перегляньте записи 

Механізм дії

Попри те, що є достатньо доказів того, що інгібітори SGLT-2 профілактують утворенню каменів у нирках, механізми, що лежать в основі цього, до кінця не вивчені.

Існує кілька можливих теорій:

1. наявність осмотичного діурезу і більше розведення сечі зменшують її концентрацію, що лежить в основі кристалізації в сечі солей, з подальшим  утворенням каменів;
2. при прийомі інгібіторів SGLT-2 збільшується екскреція цитрату із сечею, порівняно з плацебо, що може мати сприятливий ефект у пацієнтів із нефролітіазом, який пов’язаний з кальциурією;
3. захисний ефект проти утворення каменів у нирках можна пояснити протизапальною дією інгібіторів SGLT-2, що впливає на баланс між прозапальними та протизапальними цитокінами, які можуть сприяти появі нефролітіазу.

ДЖЕРЕЛО: Thebmj

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.