Всесвітній день боротьби з дефіцитом йоду

Щороку 21 жовтня у всьому світі відзначається Всесвітній день боротьби з дефіцитом йоду — дата, покликана нагадати про життєво важливу роль цього мікроелемента для здоров’я людини.
Цей день спрямований на підвищення обізнаності населення про важливість споживання достатньої кількості йоду, профілактику йододефіцитних розладів і підтримку глобальних ініціатив.1

Йод — незамінний елемент, необхідний для нормальної роботи щитоподібної залози, яка регулює обмін речовин, роботу серцево-судинної системи, нервової тканини, температуру тіла та ріст. Його дефіцит впливає не лише на фізичне здоров’я, але й на розумовий і когнітивний розвиток дітей.Йод є основним компонентом гормонів щитоподібної залози — тироксину (T4) та трийодтироніну (T3), які впливають практично на всі клітини організму.

Недостатність йоду порушує синтез цих гормонів, що може призвести до йододефіцитних розладів (ЙДР) — комплексу патологічних станів, які охоплюють усі вікові групи населення.

Брак йоду особливо небезпечний у період вагітності та раннього дитинства, коли формуються мозок і нервова система дитини. Недостатність йоду у цей час може призвести до:

• мертвонародження або викидня;
• вроджених вад розвитку;
• зниження інтелектуальних здібностей;
• затримки росту;
• підвищеного ризику дитячої смертності.

У дорослих хронічний дефіцит йоду призводить до зоба (збільшення щитоподібної залози), гіпотиреозу, втоми, збільшення маси тіла, депресивних розладів та зниження працездатності.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 1,9 мільярда людей у світі мають недостатнє споживання йоду.

Дефіцит йоду становить значну проблему для 130 країн, охоплюючи приблизно третину населення планети. Близько 30% населення Землі проживає в регіонах із природним дефіцитом йоду у воді та ґрунті, що підвищує ризик розвитку йододефіцитних станів.

Особливо вразливими є мешканці гірських і прибережних територій, де вміст йоду у навколишньому середовищі знижений.

За даними епідеміологічних досліджень, у деяких країнах Азії, Африки та Європи дефіцит йоду спричиняє когнітивні порушення у дітей, зниження успішності в навчанні та загальне погіршення якості життя.

Найпоширенішими проявами йододефіциту є:

• зоб — збільшення щитоподібної залози, що призводить до деформації шиї;
• гіпотиреоз — зниження рівня тиреоїдних гормонів, що супроводжується втомою, набряками, сухістю шкіри, збільшенням ваги;
• когнітивні порушення у дітей і підлітків;
• порушення репродуктивної функції у жінок;
• підвищений ризик викиднів і мертвонароджень у вагітних;
• зниження імунної відповіді та адаптаційних можливостей організму.

ВООЗ визначає дефіцит йоду як основну зворотну причину розумової відсталості у світі.

Своєчасне виявлення і профілактика цього стану — один із ключових напрямів політики громадського здоров’я.

Проблема йододефіциту вперше набула міжнародного розголосу у 1990 році, коли під час Всесвітнього саміту заради дітей провідні організації охорони здоров’я, включно з ВООЗ і ЮНІСЕФ, визначили ліквідацію йододефіцитних розладів глобальним пріоритетом.

У 2002 році з’явилися перші національні програми з масової йодизації солі, що довели свою ефективність у зниженні частоти зоба та інших проявів йодного дефіциту.

Відтоді до кампанії долучилися десятки країн, і 21 жовтня офіційно став Всесвітнім днем боротьби з йододефіцитними розладами.

Оптимальне споживання йоду є важливою частиною раціону кожної людини. Основним джерелом є йодована сіль, а також продукти морського походження, яйця, молочні продукти.

Для профілактики дефіциту йоду рекомендується дотримуватися щоденних норм споживання, визначених ВООЗ:

Регулярне використання йодованої солі у домашньому харчуванні, контроль її якості, а також моніторинг рівня йоду в сечі серед дитячого населення — ключові компоненти національних стратегій профілактики йододефіциту.

Для України, як і для більшості країн Європи, актуальними залишаються:

• вдосконалення законодавчої бази щодо йодизації солі;
• освітні кампанії серед населення про користь йоду;
• моніторинг ендемічних територій та ризиків для дітей і вагітних;
• інтеграція профілактики йододефіцитних розладів у програми громадського здоров’я.

Йодована сіль — це найпростіший, найдешевший і найефективніший спосіб профілактики дефіциту йоду.

За даними ВООЗ, у країнах, де понад 90% домогосподарств використовують йодовану сіль, рівень йододефіцитних розладів знизився майже до нуля.

Перегляньте записи:

Важливо, щоб сіль зберігалася у герметичній упаковці, не піддавалася дії вологи та не використовувалася для тривалого нагрівання, оскільки йод випаровується при високих температурах.

Всесвітній день боротьби з дефіцитом йоду — це не лише інформаційна дата, а нагадування про важливість профілактики для здоров’я нації.

Дефіцит йоду — повністю стан, який можна попередити, але для цього потрібна системна міжсекторальна співпраця: від державної політики до індивідуальної культури харчування.

Забезпечення достатнього рівня споживання йоду — це внесок у розумовий потенціал майбутніх поколінь, у стійкість системи охорони здоров’я та у зниження тягаря неінфекційних захворювань.

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.