Широко доступний назальний спрей знижує ризик зараження коронавірусом на дві третини, як показують результати клінічних досліджень

Назальні антигістамінні засоби першої лінії при сінній лихоманці мають сприятливий профіль доступності й переносимості. Дані доклінічних досліджень свідчать про потенційну противірусну дію азеластину (інгібування вхідних етапів для низки респіраторних вірусів). Клінічне підтвердження цього ефекту in vivo донині було обмеженим.

Матеріали та методи

• Дизайн: рандомізоване, подвійне сліпе, плацебо-контрольоване, одноцентрове/мультиядерне дослідження фази 2.
• Популяція: 450 здорових дорослих, рандомізованих 1:1 до азеластину (n=227) або плацебо (n=223).
• Режим застосування: інтраназально 3 рази на добу протягом 56 днів.
• Оцінка результатів: ПЛР-підтверджена інфекція SARS-CoV-2; додатково — симптоматичні інфекції, усі ПЛР-підтверджені ГРІ, риновірусні інфекції.
• Контроль якості: засліплення учасників, дослідників і лабораторій; підтвердження випадків ПЛР-тестуванням.

Результати

• Первинна кінцева точка: SARS-CoV-2 діагностовано у 2,2% в групі азеластину проти 6,7% у групі плацебо.
  • Відносний ризик (RR) ≈ 0,33; відносне зниження ризику (RRR) ≈ 67%.
  • Абсолютне зниження ризику (ARR) ≈ 4,5 в.п.; NNT ≈ 22–23 за 56 днів.
• Вторинні показники: менша частота симптоматичних COVID-19, менше ПЛР-підтверджених ГРІ загалом; риновірус — 1,8% проти 6,3% (подібна величина ефекту до SARS-CoV-2).
• Безпека: небажані явища в наведеному резюме не деталізовані; азеластин широко застосовується офтальмо- та інтраназально при алергічному риніті, що опосередковано свідчить про прийнятну переносимість; однак для профілактичного режиму необхідні окремі описи безпеки.

Отримані дані свідчать, що місцеве інтраназальне застосування азеластину як додаткового (а не альтернативного) профілактичного заходу може знижувати ризик ПЛР-підтвердженої інфекції SARS-CoV-2 у здорових дорослих протягом восьмитижневого періоду інтенсивного застосування. Ефект щодо риновірусів узгоджується з гіпотезою про ширший спектр дії на респіраторні патогени.

Клінічне значення

• У періоди високої захворюваності або перед подорожами/масовими заходами короткостроковий профілактичний курс може бути корисним для осіб підвищеного ризику як доповнення до вакцинації, маскування, вентиляції приміщень тощо.
• Величина ефекту (ARR ≈ 4,5% за 56 днів; NNT ≈ 23) є клінічно відчутною на популяційному рівні, особливо в умовах спільнот із високою експозицією.

Обмеження

• Дослідження фази 2 з обмеженим розміром вибірки; тривалість спостереження 56 днів.
• Не наведено розрізів за варіантами SARS-CoV-2, статусом вакцинації, віком/коморбідністю.
• Питання загальної переносимості й дотримання режиму 3 р/добу потребують окремої оцінки у реальній практиці.
• Потрібні багатоцентрові, різновікові та високоризикові когорти, порівняння з іншими місцевими засобами, дослідження оптимальної дози/частоти.

Практичні рекомендації для лікарів

1. Позиціонування: розглядати як ад’ювантну профілактику в осіб без протипоказань, з урахуванням локальної епідситуації.
2. Режим: інтраназально, 3 рази на добу, двобічно; тривалість за аналогією з протоколом — до 8 тижнів у період підвищеного ризику.
3. Безпека/протипоказання: перевіряти наявність гіперчутливості до компонентів, вагітність/лактацію, дитячий вік (за інструкціями до конкретної лікарської форми), супутні місцеві стероїди/деконгестанти.
4. Комунікація з пацієнтом: підкреслювати, що це не заміна вакцинації чи інших бар’єрних заходів.
5. Моніторинг: при симптомах ГРІ — тестування, ізоляція та лікування відповідно до національних протоколів.

ДЖЕРЕЛО: Medicalxpress

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.