Чому виникає цукровий діабет і чим він небезпечний

За даними ВООЗ, кількість людей на планеті, що живуть із цукровим діабетом, з роками збільшується¹. Наприклад, у 1980 році 108 мільйонів людей хворіли на цукровий діабет, а до 2014 року це число вже зросло до 422 мільйонів осіб. Це захворювання наразі є основною причиною сліпоти, ниркової недостатності, інсультів та інфарктів, а також ампутації ніг.

Що є причиною діабету? Які бувають типи цього захворювання? Що таке переддіабетичний стан? Чи можна попередити діабет?

Що таке цукровий діабет

Авто на бензиновому двигуні здатне нормально їздити лише на бензині. На альтернативних джерелах енергії воно працює погано. Таким «бензином» для клітин людини є глюкоза. Наш організм перетворює вуглеводи, а при їхньому недостатньому споживанні — жири і білки, на глюкозу, яка проникає в клітини і там у мітохондріях перетворюється на енергію. Щоправда, в екстремальних умовах (голодування або недостатня кількість вуглеводів у раціоні) наше тіло може виробляти кетонові тіла із жиру або деяких компонентів білків. Тоді саме кетони стають «пальним» для наших клітин. Утім це буває рідко, адже сучасна людина щодня споживає вуглеводи у вигляді круп, виробів із борошна, овочів і фруктів.

Коли людина їсть, вуглеводи в прямому сенсі починають перетравлюватися одразу в роті. У слині є фермент амілаза, який із першого шматочка починає перетравлювати цукри та крохмаль, котрі в травному тракті поступово метаболізуються до глюкози і потрапляють у кров.

З кровотоком глюкоза розноситься по організму. Але вона не може самостійно проникнути в клітини. Тому в нашому тілі є інсулін — такий собі молекулярний Харон, який перевозить молекули глюкози через Стікс із ліпідів та білків — клітинну мембрану. Інсулін — це гормон підшлункової залози, що не лише посилює проникність мембран клітини для глюкози, а й контролює ключові етапи перетворення глюкози на енергію та накопичення її запасів у вигляді глікогену Глікоген — це так званий полімер, тобто намисто зі з’єднаних молекул глюкози, що використовуються для її запасання у клітинах в м’язах та печінці². Без інсуліну глюкоза безсенсовно «вештається» кровотоком, аж поки не виводиться із сечею назовні.

У хворих на діабет спостерігається аномально високий рівень глюкози в крові (4,4–7,2 ммоль/л натщесерце і 10,0 ммоль/л через 1–2 години після їжі — й вище, якщо людина не вживає заходів для контролю рівня цукру в крові¹²), оскільки їхній організм не виробляє достатню кількість інсуліну або не здатен його ефективно використовувати. З часом високий рівень цукру крові призводить до пошкодження нервів, хвороб серцево-судинної системи, погіршення зору, ниркової недостатності, відмирання тканин нижніх кінцівок, що призводить до необхідності ампутації³. Річ у тім, що хронічно високі рівні цукру в крові з часом призводять до пошкодження внутрішньої поверхні дрібних капілярів. Як наслідок, тканини нервів, ока, клубочків нирок та шкіри і м’язів ніг не отримують достатньо кисню та поживних речовин, і їхні клітини починають поступово відмирати. Ураження нирок часто може спричинити гіпертонію (підвищення тиску крові), яка разом із ушкодженням стінок судин, що підвищує ймовірність формування холестеринових бляшок і тромбів, може стати причиною інфаркту або інсульту¹³.

Форми діабету

Медики виокремлюють три найбільш поширені форми цукрового діабету:

Діабет першого типу

У деяких людей імунна система може «вирішити», що клітини підшлункової залози, які продукують інсулін, — небезпечні чужинці, і починає їх систематично знищувати. Науковці поки що не з’ясували причину цієї агресії. Усе закінчується тим, що хворий виробляє недостатньо інсуліну й потребує щоденних ін’єкцій. Захворювання найчастіше проявляється у дітей та підлітків, однак у рідкісних випадках може бути діагностовано у будь-якому віці³.

Діабет другого типу

Це найпоширеніший тип діабету, який найчастіше проявляється у дорослому та поважному віці, але деякі діти також мають цей діагноз⁴. При згаданій формі діабету клітини хворого стають нечутливими до інсуліну, в деяких випадках паралельно з цим підшлункова залоза починає виробляти менше цього гормону. Хвороба часто асоційована із надмірною вагою та ожирінням.

При цій формі діабету хворий не завжди потребує введення інсуліну. Часто корекція раціону та щоденна фізична активність допомагають людині підтримувати нормальний рівень глюкози у крові.

Гестаційний діабет

У близько 2–10% жінок під час вагітності клітини організму стають менш чутливими до інсуліну⁵. Це зазвичай ніяк не проявляється, а виявляється лише під час аналізу крові на глюкозу. Утім гестаційний діабет підвищує ризик ускладнень під час вагітності та пологів, а мама й дитина мають вищі шанси розвитку діабету другого типу у майбутньому.

Також є кілька менш поширених форм:

Моногенний діабет

Це спадкова форма захворювання, що розвивається через наявність генетичної мутації, яка впливає на здатність клітин підшлункової залози виробляти інсулін. Наразі відомо близько 10 типів моногенного діабету, спричинених мутаціями у різних генах⁶.

Латентний аутоімунний діабет дорослих

Його механізм виникнення подібний до діабету першого типу, коли імунна система нищить клітини підшлункової залози свого ж організму⁷. Проте цей тип діабету розвивається дуже повільно: перші симптоми зазвичай  проявляються вже після тридцятого року життя людини.

Діабет типу 3С

Цей вид виникає під час травм чи видалення частини або цілої підшлункової залози людини, наприклад, через рак чи панкреатит. Тоді в організмі хворого не виробляється інсулін або його кількість недостатня, і виникає необхідність пожиттєвих ін’єкцій інсуліну⁹.

Які симптоми діабету?

Першими провісниками розвитку діабету є:

– Часте сечовипускання незалежно від того, скільки рідини людина випила і чи повечеряла велетенським кавуном.
– Підвищена спрага (випадки після вживання дуже солоної їжі або вечірки з алкоголем не рахуються).
– Постійне відчуття втоми.
– Затуманення зору.
– Часті інфекції на шкірі або на статевих органах.
– Повільне загоєння ран.

При появі одного чи кількох із цих симптомів слід негайно піти до лікаря і знайти причину недуги. Що швидше взяти захворювання під контроль, то менше воно знижуватиме якість вашого життя¹.

Діагностика та лікування діабету

Хворобу можна виявити на ранніх стадіях, коли ще не відбулося ушкодження нервів, судин та інших органів. Варто просто регулярно ходити до сімейного лікаря і здавати аналіз крові на рівень глюкози.

Люди із діабетом першого типу для виживання потребують регулярних ін’єкцій інсуліну. Тоді як стан хворих деяких інших форм діабету можна поліпшити, скоригувавши раціон та підвищивши рівень фізичної активності.

Деякі пацієнти із діабетом другого типу потребують додаткових ліків, які допомагають знижувати рівень цукру у крові. Крім того, люди з ускладненнями діабету можуть потребувати додаткових процедур: регулярного обстеження та лікування ниркової недостатності; обстеження та лікування захворювань очей; лікування виразок на шкірі, переважно ніг.

Що таке переддіабет? 

Часом людина не має жодних ознак діабету, але після випадкового візиту до лікаря з’ясовує, що має високий рівень глюкози в крові. Це так званий переддіабет, який діагностується, коли рівень глюкози крові сягає позначки 5,6-6,9-7 ммоль/л після восьми годин голодування¹². Цей стан інколи називають порушеною толерантністю до глюкози і він є «першим невтішним дзвіночком» розвитку діабету другого типу¹⁰.

До основних факторів ризику переддіабету належать:

– наявність близького родича (одного з батьків чи братів або сестер) діабету другого типу;
– надмірна вага або ожиріння;
– історія гестаційного діабету або народження дитини із вагою більше ніж кілограми;
– низький рівень фізичної активності (якщо людина має фізичні навантаження менше ніж три рази на тиждень).

Чи можна попередити появу діабету

Наразі науковці не знають, як зарадити аутоімунним та генетичним причинам появи діабету. Утім переддіабетичний стан та поява діабету другого типу певною мірою залежать від способу життя людини, тому їх можна попередити.

Найважливішу роль у цьому відіграє збалансований раціон без надміру цукру, білого хліба та рафінованих жирів. Цільнозерновий хліб, бобові, макарони із твердих сортів пшениці, каші, різноманітні сезонні овочі, зелень та ягоди мають становити основу раціону. Риба, нежирне м’ясо, різноманітні олії, сири та фрукти також мають бути на столі. Взимку свіжі овочі та фрукти можна замінити заморозкою та сушкою, аби споживати менше цукру із джемів та варень.

Важливою також є щоденна фізична активність, адже спорт допомагає знижувати рівень глюкози в крові та запобігати ожирінню, яке також сприяє появі цукрового діабету другого типу.

Cтрес — ще один друг діабету. Річ у тім, що під час стресу наднирники виробляють цілу низку гормонів і їхніх попередників, які сприяють постійному виробленню інсуліну. Останній «заганяє» усю глюкозу з крові в жирові клітини, і ми швидко голодніємо. Наприклад, зараз багато людей скаржаться, що після початку війни вони почали більше їсти.

Якщо рівень інсуліну в крові постійно високий, і так триває певний час, клітини нашого тіла стають менш чутливими до інсуліну, й рівень глюкози в крові підвищується. Так спочатку виникає переддіабетичний стан, а потім і діабет другого типу. Зарадити цьому можна двома діями:

– За можливості зменшити рівень стресу. Це складніше зробити людям на окупованих територіях, але особам в умовно безпечному тилу, наприклад, варто обмежити час читання новин, а замість цього вийти на прогулянку, щоб трішки відволіктися.
– Слід їсти суворо за розкладом, без додаткових перекусів. Це допоможе зменшити рівень інсуліну в крові у періоди  «голоду» і покращить чутливість клітин організму до цього гормону.
Також важливо мати достатню кількість якісного сну: у середньому це 7–8 годин на добу без пробуджень, утім деякі люди мають індивідуальні потреби і можуть спати більше або менше. За необхідності варто звернутися до лікаря, щоб узяти під контроль порушення сну.

Алкоголь не лише перетравлюється у нашому тілі на вуглеводи, що сприяє підвищенню рівнів глюкози в крові, а й призводить до порушень сну. Тому слід вживати алкоголь якомога менше, аби попередити появу діабету другого типу.

ТЕКСТ: Ілона Свєженцева

ІЛЮСТРАЦІЇ: Каталіна Маєвська

Джерела:

1. ВООЗ про діабет.
2. Стаття у Nature про механізми впливу інсуліну на метаболізм глюкози.
3. Американський національний інститут діабету та захворювань нирок про діабет.
4. Оглядова стаття про діабет першого типу.
5. Огляд про діабет другого типу.
6. Гестаційний діабет.
7. Моногенний діабет.
8. Американська національна бібліотека медицини про латентний аутоімунний діабет.
9. Британська асоціація діабету про діабет типу С.
10. Cпеціалісти клініки Мейо про переддіабет.
11. Систематичний огляд і метааналіз основних клінічних випробувань способів попередження діабету.
12. Проєкт: усе про діабет.
13. Стаття про механізми ускладнення діабету.

ДЖЕРЕЛО: https://kunsht.com.ua/