Нові рекомендації щодо флуоресцентної візуалізації покращують результати лампектомії
Дата публікації: 09.05.2023
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: онкологія, хірургія, операція, рак молочної залози, флуоресцентна візуалізація
Приблизно у 40% хворих під час операції лампектомії не вдається повністю видалити пухлинну тканину, що призводить до повторної операції, але новий флуоресцентний візуалізаційний препарат, який використовується разом із системою прямої візуалізації, може підвищити частоту повної резекції.
Пегуліціанін, флуоресцентний препарат для візуалізації, який використовується з новою системою прямої візуалізації, допоміг визначити залишкову пухлину або уникнути повторних операцій приблизно у 10% пацієнтів у дослідженні.
Система прямої візуалізації
Дослідники пишуть, що використання системи прямої візуалізації може забезпечити більш повну резекцію для пацієнтів із ранньою стадією раку молочної залози та уникнути необхідності повторного видалення.
Висновки дослідження були опубліковані 27 квітня в NEJM Evidence і згодом були представлені на щорічній зустрічі Американського товариства хірургів молочної залози.
Місцевий рецидив після лампектомії підвищує ризик смерті від раку молочної залози, а ризик місцевого рецидиву безпосередньо пов’язаний з неадекватним видаленням пухлини під час лампектомії. Приблизно у 20-40% лампектомій після операції виявляються пухлинні клітини у залишених краях рани.
Щоб покращити результати пацієнтів, дослідники оцінили, чи допомогла нова хірургічна система під керуванням флуоресценції хірургам виконувати більш повні резекції під час лампектомії.
У дослідженні Novel Surgical Imaging for Tumor Excision (INSITE) 392 пацієнти були випадковим чином розподілені на операцію під контролем пегуліціаніну (n = 357) або стандартну лампектомію (n = 35).
Щоб запобігти виконанню хірургами операцію в обсязі менше за стандартну лампектомію в очікуванні використання системи флуоресцентної візуалізації, пацієнти були випадковим чином розподілені до групи, керованої флуоресценцією пегуліціаніну, або до контрольної групи. Групи були виявлені лише після виконання хірургом стандартної лампектомії.
У дослідженні взяли участь жінки віком від 18 років, які проходили лампектомію з приводу раку молочної залози I–III стадії та/або протокової карциноми in situ. Усі пацієнти отримували пегуліціанін у дозі 1,0 мг/кг шляхом 3-хвилинної внутрішньовенної інфузії за 2-6 годин до операції.
Препарат має здатність накопичуватись у місцях залишкової пухлини, а ручний зонд освітлює порожнину під час операції. Алгоритм виявлення пухлини надалі аналізує та відображає зображення хірургу в режимі реального часу — загальний процес, який додає приблизно 7 хвилин до тривалості операційної процедури.
Дослідники виявили інвазивний рак у 316 пацієнтів і рак in situ у 76 пацієнтів. Серед 357 пацієнтів у групі лікування у 27 (7,6%) була виявлена залишкова пухлина після стандартної лампектомії. У 22 пацієнтів характеристика залишкової порожнини була визнана негативною (не виявлено ознак пухлинної тканини) при стандартній оцінці краю.
За допомогою хірургічного втручання під контролем пегуліціаніну наявність залишків пухлинної тканини у краях рани була визначена (з подальшим висіченням тканин) у 9 із 62 пацієнтів (14,5%), що потенційно дозволяє запобігти повторній операції у цих пацієнтів.
Загалом, автори стверджують, що хірургічне втручання під контролем пегуліціаніну дозволило видалити залишкову пухлину (27 з 357) або уникнути повторних операцій (9 з 357) у 10% пацієнтів у дослідженні.
Загалом результати дослідження «свідчать про те, що можна досягти більш повної резекції раку молочної залози» за допомогою хірургічного втручання під контролем пегуліціаніну та системи прямої візуалізації, як відмічає провідний дослідник Барбара Сміт, доктор медичних наук, директор програми лікування молочної залози в Массачусетській лікарні загального профілю. «Враховуючи низький рівень ускладнень, мінімальний додатковий час операції та, що найважливіше, виявлення додаткового раку, що залишився після лампектомії, метод інтраопераційної флуоресцентної візуалізації має потенціал стати вкрай важливим доповненням для вдосконалення стандартної практики для пацієнтів з раком молочної залози».
ДЖЕРЕЛО: https://www.medscape.com/