Війна погіршила здоров’я більшості українців: ВООЗ про хронічний стрес, серцево-судинні ризики та доступ до медичної допомоги

Тривалий стрес, порушення сну, постійне відчуття небезпеки та обмежений доступ до медичної допомоги вже мають помітний вплив на фізичне і психічне здоров’я населення України. За даними опитувань Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 70% дорослих українців повідомили про погіршення стану здоров’я порівняно з періодом до початку повномасштабного вторгнення.

Представник ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт зазначає, що війна впливає не лише на психоемоційний стан, а й на розвиток та прогресування хронічних неінфекційних захворювань. Постійна настороженість, повітряні тривоги, дефіцит повноцінного сну та накопичений стрес можуть прискорювати біологічне старіння організму й підвищувати ризик серцево-судинних, метаболічних та неврологічних порушень.

Які проблеми зі здоров’ям найчастіше відзначають українці

За даними ВООЗ, двоє з трьох опитаних повідомляють, що їхній стан здоров’я погіршився порівняно з довоєнним періодом. Наприкінці 2025 року близько половини дорослого населення зазначили, що відчули погіршення здоров’я лише протягом попереднього року.

Найпоширенішими скаргами були:

• порушення сну — у 72% опитаних;
• головний біль або мігрень — у 59%;
• симптоми тривоги, депресії чи посттравматичного стресу — у 54%.

Наслідки тривалого стресу вже відображаються і на частоті госпіталізацій. Кількість госпіталізацій через інсульт зросла на 11%, а через інфаркт міокарда — на 7%. За даними Національної служби здоров’я України, кількість діагностованих неврологічних захворювань, які можуть бути пов’язані зі стресом, збільшилася більш ніж утричі порівняно з 2022 роком.

Особливо вразливими залишаються внутрішньо переміщені особи, які частіше стикаються з втратою житла, соціальних зв’язків, роботи, доступу до звичного лікаря та необхідного лікування.

Перегляньте запис:

Чи загрожує посттравматичний стресовий розлад кожному

ВООЗ наголошує, що посттравматичний стресовий розлад не розвивається у кожної людини, яка переживає війну або іншу травматичну подію.

Тривога, смуток, проблеми зі сном, втома, дратівливість, злість, відчуття безнадії або незрозумілий біль у різних частинах тіла можуть бути нормальною реакцією психіки на ненормальні обставини. У багатьох людей ці прояви поступово слабшають, особливо за наявності соціальної підтримки та можливості задовольняти базові потреби.

Посттравматичний стресовий розлад має чіткі діагностичні критерії, а встановити такий діагноз може лише кваліфікований фахівець. Самодіагностика та самолікування не рекомендуються.

Людина має звернутися до сімейного лікаря або фахівця з психічного здоров’я, якщо симптоми тривалий час не зменшуються, посилюються, заважають повсякденному життю, роботі, навчанню, сну або спілкуванню з близькими.

Завдяки впровадженню програми подолання прогалин у сфері психічного здоров’я лікарі первинної медичної допомоги можуть надавати базову допомогу пацієнтам із поширеними психічними розладами або направляти їх до профільних спеціалістів. Понад 8 800 працівників первинної ланки вже пройшли очне навчання, а близько 160 тисяч медичних працівників долучилися до відповідного онлайн-курсу. У 2025 році понад 460 тисяч людей отримали послуги з психічного здоров’я на первинному або спеціалізованому рівні.

Відкладене лікування як «невидимий» наслідок війни

Окремою проблемою залишається відкладене звернення по медичну допомогу. У 2025 році 36% українців повідомили, що не звернулися до лікаря, хоча потребували медичної допомоги. У регіонах, розташованих ближче до лінії фронту, цей показник був ще вищим. Зокрема, у Херсонській області він сягав 43%.

Причинами відкладеного лікування є:

• небезпека та повітряні тривоги;
• пошкодження медичних закладів;
• віддаленість лікарні;
• проблеми з транспортом;
• фінансові труднощі;
• необхідність евакуації;
• перебої з електро-, тепло- та водопостачанням.

Відкладене звернення може призводити до пізнього виявлення онкологічних захворювань, переривання лікування цукрового діабету та серцево-судинних захворювань, прогресування психічних розладів і розвитку ускладнень, яких можна було б уникнути за своєчасного лікування.

У березні–квітні 2026 року частка людей, які відкладали звернення по медичну допомогу, знизилася до 27%, однак проблема залишається суттєвою.

Атаки на систему охорони здоров’я

Від початку повномасштабного вторгнення ВООЗ верифікувала близько 3 100 атак на систему охорони здоров’я України. Йдеться про удари по медичних закладах, автомобілях екстреної медичної допомоги, складах та іншій інфраструктурі.

Унаслідок цих атак загинули 239 медичних працівників і пацієнтів, понад тисяча людей отримали поранення. Близько 20% атак були спрямовані на медичний транспорт.

Наслідки таких ударів не обмежуються безпосередніми жертвами. Руйнування інфраструктури порушує безперервність лікування пацієнтів, які потребують діалізу, хіміотерапії, вакцинації, допомоги під час вагітності та пологів, планових або невідкладних оперативних втручань.

Як лікарні готуються до нових блекаутів

Українська система охорони здоров’я продовжує адаптуватися до можливих атак на енергетичну інфраструктуру. Частину операційних, відділень інтенсивної терапії та інших критично важливих служб уже переміщено до захищених або підземних приміщень.

Підготовка до зимового сезону 2026–2027 років передбачає забезпечення закладів резервними джерелами електроживлення, води та тепла, а також навчання медичних працівників діяти в умовах тривалих перебоїв.

Від початку повномасштабної війни ВООЗ передала Україні близько 300 генераторів, 26 модульних котелень, встановила 15 станцій очищення води, забезпечила 24 медичні заклади водонагрівачами та передала резервуари для зберігання води.

Також було встановлено 58 модульних закладів первинної та екстреної медичної допомоги у регіонах, де медична інфраструктура була пошкоджена або зруйнована.

Досвід України як приклад стійкості системи

ВООЗ відзначає кілька важливих уроків української системи охорони здоров’я. Серед них — сильне державне управління, координація між МОЗ, медичними закладами та міжнародними партнерами, а також одночасне реагування на надзвичайні ситуації, відновлення інфраструктури та продовження реформ.

Україна активно використовує мобільні медичні бригади, модульні амбулаторії, резервні джерела електроживлення та завчасне розміщення запасів лікарських засобів у різних регіонах.

Лише у 2025 році мобільні бригади, які підтримує ВООЗ, провели майже 20 тисяч консультацій для жителів важкодоступних громад, розташованих на відстані від 6 до 50 кілометрів від лінії фронту. У цей самий період до майже тисячі медичних закладів було доставлено близько 320 тонн медичних вантажів.

Перегляньте записи:

Чому вакцинація під час війни залишається критично важливою

Масове переміщення людей, перебування в переповнених укриттях, пошкодження медичних закладів і логістичних маршрутів створюють сприятливі умови для поширення інфекційних захворювань.

Україна й раніше мала недостатній рівень охоплення плановими щепленнями, що призводило до спалахів поліомієліту та кору. Пандемія COVID-19 і повномасштабна війна додатково ускладнили проведення рутинної імунізації.

Атаки на енергетичну інфраструктуру створюють ризики для підтримання холодового ланцюга, а переміщення населення ускладнює контроль за дотриманням календаря щеплень.

ВООЗ разом із МОЗ та Центром громадського здоров’я продовжує оцінювати ризики можливих спалахів, підтримує підготовку до поширення кору та забезпечує Україну вакцинами проти кору і сказу, протидифтерійним антитоксином та протиправцевим імуноглобуліном.

Із початку 2026 року понад 66 тисяч дівчат отримали щеплення проти вірусу папіломи людини після включення вакцинації до Національного календаря профілактичних щеплень.

Фахівці наголошують, що вакцинація під час війни не є другорядним питанням. Вона захищає від передбачуваних ризиків, яким можна запобігти, та зменшує навантаження на систему охорони здоров’я, яка вже працює в надзвичайно складних умовах.

Які зміни необхідні надалі

Наслідки війни для здоров’я українців зберігатимуться протягом багатьох років. Зростатиме потреба в лікуванні серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, психічних розладів, інвалідності та станів, які потребують тривалої реабілітації.

Одночасно система стикається з нестачею кадрів, професійним вигоранням, переміщенням медичних працівників і скороченням населення.

ВООЗ наголошує на необхідності довгострокових інвестицій у первинну медичну допомогу, психічне здоров’я, реабілітацію, профілактику хронічних хвороб, доступ до лікарських засобів і стійку медичну інфраструктуру.

Важливими залишаються регулярні профілактичні огляди, підтримання зв’язку із сімейним лікарем, контроль артеріального тиску, рівня глюкози та інших факторів ризику, відмова від куріння, фізична активність, збалансоване харчування та своєчасне звернення по допомогу.

ДЖЕРЕЛО: РБК-Україна

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.