Клінічний випадок: 29-річний чоловік-будівельник з Індії, який звернувся зі скаргами на біль у лівому боці живота через ізольований тромбоз верхньої брижової вени, пов'язаний з інфекцією SARS-CoV-2

Коронавірусна хвороба 2019 року (COVID-19), спричинена SARS-CoV-2, зазвичай вражає дихальні шляхи. Однак нещодавні дані свідчать про її системний характер, зокрема ураження судин та шлунково-кишкового тракту. У цій статті представлено клінічний випадок 29-річного чоловіка з Індії з ізольованим тромбозом верхньої брижової вени як єдиним проявом інфекції SARS-CoV-2.

Пацієнт: 29-річний чоловік, будівельник, без анамнестичних даних про хронічні захворювання.
Симптоми: Біль у лівому боці живота, нудота, блювання, зниження апетиту.
Остаточний діагноз: Венозний тромбоз, асоційований із COVID-19.
Спеціальність: Інфекційні хвороби, гастроентерологія, судинна хірургія, радіологія.

Перегляньте записи:

COVID-19, що викликаний вірусом SARS-CoV-2, спочатку вважався захворюванням переважно респіраторної природи. Проте дані свідчать про його системний характер. Вірус зв’язується з рецепторами ангіотензинперетворювального ферменту 2 (АПФ2), які експресуються у легенях, тонкому кишечнику, судинах та інших органах, що пояснює мультисистемну симптоматику.

Серед ускладнень — венозні тромбоемболії, які дедалі частіше реєструються навіть у молодих пацієнтів без факторів ризику. Представлений клінічний випадок є прикладом ізольованого тромбозу верхньої брижової вени (ВБВ) як першого і єдиного клінічного прояву COVID-19.

Клінічний випадок

Пацієнт, 29 років, звернувся зі скаргами на лівобічний абдомінальний біль, нудоту, блювання, зниження апетиту. Гострих респіраторних симптомів не було.
Життєві показники: температура — 37,1 °C, АТ — 114/65 мм рт.ст., ЧСС — 58/хв, ЧД — 15/хв, сатурація — 100% на кімнатному повітрі.

Під час фізикального огляду: живіт м’який, помірно болісний у лівій параумбілікальній ділянці. Перистальтика збережена. Інших патологічних ознак не виявлено.

Перегляньте запис:

Обстеження

• Рентгенографія живота — без особливостей.

• Кров: підвищений С-реактивний білок (59,5 мг/л), лактатдегідрогеназа (275 Од/л), феритин (279,1 нг/мл), лактат (1,5 ммоль/л). Інші показники — в межах норми.
• Через спалах COVID-19 у гуртожитку пацієнта було проведено ЗТ-ПЛР на SARS-CoV-2 — результат позитивний.
• Рентгенограма грудної клітки: консолідація в лівій нижній частці легені.ʼ

• КТ черевної порожнини: дефект заповнення довгого сегмента у верхній брижовій вені, потовщення стінки тонкої кишки (особливо петлі порожньої кишки), венозний застій, незначний асцит. 

Коагуляційні показники:

• D-димер >20,00 мкг/мл (норма <0,5),
• фібриноген — 4,65 г/л,
• позитивний вовчаковий антикоагулянт,
• АЧТЧ та ПЧ — в межах норми.

Лікування та результат

Розпочато терапію еноксапарином у дозі 1 мг/кг двічі на добу підшкірно. Пацієнт продемонстрував клінічне покращення: зменшення болю, нормалізація харчування на 6-й день. Додаткової респіраторної підтримки не потребував.

Обговорення

Раніше переважна більшість ускладнень COVID-19 стосувалася дихальної системи. Проте дані свідчать про його системну дію. Ураження ендотелію, викликане SARS-CoV-2, у поєднанні з порушенням коагуляційного балансу (підвищення D-димеру, фібриногену, активності фактора фон Віллебранда, наявність вовчакового антикоагулянту), підвищує ризик тромбоутворення.

В описаному випадку пацієнт не мав супутніх хвороб і не виявляв респіраторних симптомів, проте мав ізольований тромбоз ВБВ, що, найімовірніше, є ускладненням COVID-19. Це ще раз підтверджує важливість пильності при оцінці пацієнтів з SARS-CoV-2 та абдомінальними симптомами.

Наявність лише абдомінального болю має спонукати клініциста до проведення діагностики стану черевних судин, особливо при підвищеному D-димері. Раннє виявлення і початок антикоагулянтної терапії може запобігти ускладненням і покращити прогноз.

Висновок

Ізольований венозний тромбоз верхньої брижової вени без артеріального ураження є потенційним ускладненням COVID-19 навіть у молодих пацієнтів без факторів ризику. Необхідна пильність при появі абдомінальних симптомів у пацієнтів із підтвердженим COVID-19, зокрема оцінка коагуляційного статусу. Рання антикоагулянтна терапія низькомолекулярним гепарином — ключовий фактор у запобіганні прогресуванню стану.

ДЖЕРЕЛО: PubMed

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.