Радіонуклідна візуалізація при захворюваннях серця та легень

Радіонуклідна візуалізація є важливим інструментом у діагностиці та моніторингу захворювань серця та легень, зокрема при легеневій гіпертензії (ЛГ). Це дозволяє точно оцінити функцію органів, виявити зміни, що виникають при різних формах ЛГ, а також спостерігати за ефективністю лікування. У рекомендаціях ESC (Європейське товариство кардіологів) щодо ЛГ, затверджених у 2022 році, радіонуклідна візуалізація відіграє центральну роль у діагностиці цієї патології.

Легенева гіпертензія — це стан, при якому відбувається підвищення тиску в легеневій артерії. Згідно з рекомендаціями ESC, ЛГ класифікується на кілька груп залежно від етіології та механізмів розвитку:

• Група 1 — легенева артеріальна гіпертензія (ЛАГ), що включає різні форми, такі як ідіопатична ЛАГ.
• Група 2 — ЛГ, що виникає внаслідок серцевих захворювань.
• Група 3 — ЛГ, асоційована з хронічними захворюваннями легень, такими як хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ).
• Група 4 — ЛГ, спричинена легеневою емболією.
• Група 5 — ЛГ, що виникає внаслідок інших захворювань, таких як системні захворювання або обміну речовин.

Радіонуклідні методи візуалізації, такі як сканування вентиляції/перфузії, є важливими для оцінки стану легеневих судин і гемодинаміки. Ці методи дозволяють точно виявляти порушення кровообігу в легенях, що є характерним для ЛГ. Наприклад, сканування легенів з використанням 99mTc макроагрегатів альбуміну дозволяє оцінити перерозподіл кровотоку і виявити регіональну гіпоперфузію, що може бути ознакою ЛГ, не пов'язаної з легеневою емболією.

У пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень часто розвивається ЛГ, що є частиною кардіопульмональної патології. У таких випадках сканування перфузії легенів може показати характерні зміни, що вказують на порушення кровопостачання в легенях, пов'язані з хронічними ураженнями тканин.

У випадках легеневої артеріальної гіпертензії, як і у пацієнтів з ідіопатичною ЛГ, радикальне порушення ендотеліальної функції є важливою ознакою. У таких пацієнтів часто спостерігається дилатація і дисфункція правого шлуночка (ПШ), що можна оцінити за допомогою ехокардіографії та радіонуклідних методів візуалізації. Зокрема, 123I-MIBG може бути використаний для оцінки ендотеліальної функції легенів, оскільки цей радіоактивний маркер активно метаболізується легеневим ендотелієм. Зниження поглинання 123I-MIBG в легенях може бути додатковим діагностичним показником наявності ендотеліальної дисфункції.

Для оцінки перфузії міокарда використовують методи, такі як сцинтиграфія з 99mTc-тетрофосміном, що дозволяє візуалізувати кровопостачання серцевого м'яза. Ці методи можуть бути використані для виявлення ішемії, а також для оцінки стану правого шлуночка, що часто гіпертрофується в разі ЛГ. У пацієнтів з легеневою гіпертензією правий шлуночок часто зазнає збільшення, що дозволяє покращити візуалізацію його стінок на зображеннях.

Для отримання точнішої картини стану пацієнта важливо інтегрувати дані з різних методів візуалізації. Наприклад, зображення, отримані за допомогою 123I-MIBG та 99mTc-тетрофосміну, можуть бути порівняні для оцінки як функції серця, так і стану легеневої циркуляції. Це дозволяє лікарям отримати більш повну картину гемодинаміки, що допомагає в діагностиці та прогнозуванні перебігу хвороби.

Висновок

Радіонуклідна візуалізація є важливим компонентом сучасної діагностики легеневої гіпертензії. Вона дозволяє ефективно оцінювати функцію легеневих судин, правого шлуночка та міокарда в цілому, що має велике значення для точного діагнозу та розробки ефективної стратегії лікування. Використання таких методів, як сканування вентиляції/перфузії, сцинтиграфія міокарда та поглинання 123I-MIBG, дозволяє точно оцінити зміни, що виникають у пацієнтів з різними формами легеневої гіпертензії.

ДЖЕРЕЛО: The EACVI Handbook of Nuclear Cardiology

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.