Mycoplasma pneumoniae: Зростання захворюваності на респіраторні інфекції
Дата публікації: 12.11.2024
Ключові слова: діагностика, педіатрія, антибіотики, гострий бронхіт, респіраторні інфекції, стійкість до антибіотиків, Mycoplasma pneumoniae, пневмонія, макроліди, «ходяча пневмонія»
Захворюваність на інфекції, спричинені бактерією Mycoplasma pneumoniae, продовжує зростати з весни та залишається високою. Кількість випадків M. pneumoniae - асоційованих із пневмонією чи гострим бронхітом, значно зросла за останні пів року та досягла піку в серпні.
Mycoplasma pneumoniae – відомий збудник респіраторних захворювань, який частіше вражає дітей молодшого віку. Цього року кількість інфекцій серед дітей раннього віку помітно збільшилася, що відрізняється від попередніх років, коли частіше хворіли школярі та підлітки.
Інфекції, викликані M. pneumoniae, зазвичай мають легкий перебіг, схожий на застуду, але можуть переходити у пневмонію. Симптоми з’являються поступово та можуть включати лихоманку, кашель, біль у горлі. У випадку розвитку пневмонії інфекція набуває менш агресивної форми, відомої як «ходяча пневмонія», оскільки пацієнти здатні переносити симптоми без постільного режиму.
Особливості та ризики інфекції Mycoplasma pneumoniae
У пацієнтів з «ходячою пневмонією» симптоми часто настільки легкі, що вони можуть продовжувати активний спосіб життя. Однак, іноді інфекція викликає серйозні ускладнення, такі як важка пневмонія, загострення астми, а іноді навіть енцефаліт. M. pneumoniae є поширеним збудником позалікарняної пневмонії у тих, хто потребує госпіталізації.
Статистика поширення M. pneumoniae серед вікових груп
Діагнози M. pneumoniae зросли у всіх вікових групах, особливо серед дітей. За даними 2024 року, кількість випадків серед дітей 2–4 років зросла з 1,0% до 7,2%, а серед вікової групи 5–17 років – з 3,6% до 7,4%. У дітей віком 2–4 роки спостерігається значне зростання, що є нетиповим, оскільки M. pneumoniae рідко спричиняє пневмонію в цій групі.
Шляхи передачі Mycoplasma pneumoniae
M. pneumoniae поширюється повітряно-крапельним шляхом. Бактерія передається при вдиханні крапель від інфікованої людини, яка кашляє або чхає. Інфекція легко поширюється в місцях з високою щільністю людей, таких як школи, гуртожитки та будинки престарілих. Спалахи можуть тривати довго через:
- тривалий інкубаційний період (1-4 тижні);
- здатність бактерії зберігатися у дихальних шляхах місяцями;
- стійкі симптоми, як-от кашель.
Більшість людей, що контактують з хворим на M. pneumoniae, не заражаються, але ті, хто проводить з інфікованими багато часу, піддаються підвищеному ризику. У групі ризику – люди з ослабленим імунітетом та ті, хто відновлюється після респіраторних захворювань.
Методи діагностики M. pneumoniae
Діагностика інфекції M. pneumoniae часто проводиться у відділеннях невідкладної допомоги. Для аналізу беруть мазок з носа або горла, рідше – кров. Зазвичай тестування на M. pneumoniae включається в комплексну панель респіраторних інфекцій, що охоплює збудників грипу, COVID-19 та інші респіраторні патогени. Фізичний огляд також допомагає визначити наявність респіраторної інфекції, а при підозрі на пневмонію може знадобитися рентген.
Лікування
Більшість легких випадків M. pneumoniae проходять без специфічного лікування. Антибіотики, такі як макроліди (азитроміцин), є основним засобом при пневмонії, викликаній M. pneumoniae, оскільки бактерії природно стійкі до деяких інших антибіотиків (наприклад, бета-лактамів). У США стійкість до макролідів залишається рідкісною. Однак ефективне лікування іноді ускладнюється схожістю симптомів з іншими респіраторними захворюваннями та обмеженим доступом до діагностики в деяких місцях.
Рекомендації від CDC для медичних працівників:
- Інформуйте колег про підвищення захворюваності на M. pneumoniae.
- Враховуйте M. pneumoniae як можливий збудник пневмонії у дітей, які не відповідають на лікування антибіотиками (бета-лактамами).
- Проведіть лабораторні дослідження для підтвердження M. pneumoniae при госпіталізації, щоб призначити правильне лікування.
- Для підвищення точності виявлення інфекції рекомендується брати зразки як з носоглотки, так і з горла.
- Розглядайте альтернативні антибіотики (фторхінолони чи тетрацикліни) для пацієнтів з підозрою на стійкість до макролідів, враховуючи можливі ризики для дітей і вагітних.
- Просувайте раціональне використання антибіотиків, зменшуючи ризик антибіотикорезистентності.
- Нагадуйте про важливість профілактичних заходів – миття рук, прикриття при кашлі та чханні – для запобігання респіраторним інфекціям.
ДЖЕРЕЛО: CDC
На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.