Фіброз міокарда та зворотне ремоделювання після протезування аортального клапана при хронічній аортальній регургітації

У пацієнтів із хронічною тяжкою аортальною регургітацією, які перенесли заміну аортального клапана (ЗАК), передопераційні маркери фіброзу міокарда за даними серцево-судинної магнітно-резонансної томографії (СМРТ) можуть допомагати прогнозувати ступінь відновлення серця після операції.

У когортному дослідженні за участю 72 пацієнтів заміна аортального клапана була пов’язана зі значним зворотним ремоделюванням лівого шлуночка через приблизно 7 місяців після втручання. Водночас наявність передопераційного вогнищевого рубця міокарда була пов’язана з менш вираженим відновленням.

Хронічна тяжка аортальна регургітація призводить до перевантаження лівого шлуночка об’ємом. З часом це може спричиняти його дилатацію, гіпертрофію та структурні зміни міокарда.

Навіть якщо заміна аортального клапана усуває причину перевантаження, у частини пацієнтів відновлення лівого шлуночка може бути неповним. Однією з можливих причин є вже сформоване рубцювання міокарда. Передопераційна оцінка рубця за допомогою СМРТ може допомогти виявити пацієнтів, які мають меншу ймовірність повного зворотного ремоделювання після операції.

Як проводили дослідження

Це було проспективне поздовжнє обсерваційне дослідження. До нього включили пацієнтів із хронічною тяжкою аортальною регургітацією, яких кардіологічна команда направила на заміну аортального клапана.

Дослідження проводили у двох кардіоторакальних центрах у Лондоні. Набір пацієнтів тривав із серпня 2021 року по жовтень 2023 року, а аналіз даних проводили з січня по квітень 2026 року.

Учасники проходили обстеження до операції та в середньому через 7 місяців після заміни клапана. Оцінювали:

• біомаркери;
• ехокардіографічні показники;
• кардіопульмональне тестування з фізичним навантаженням;
• серцево-судинну МРТ.

Основну увагу приділяли зворотному ремоделюванню лівого шлуночка після операції.

Зокрема, оцінювали зміни:

• кінцево-діастолічного об’єму лівого шлуночка;
• маси лівого шлуночка;
• показників фіброзу міокарда за СМРТ.

Серед маркерів фіброзу аналізували:

• пізнє контрастування гадолінієм (LGE) — маркер вогнищевого рубця;
• позаклітинний об’єм (ECV) — показник змін позаклітинного матриксу.

Характеристика учасників

Парні обстеження до та після операції завершили 72 пацієнти.

Серед них:

• медіанний вік становив 60 років;
• 59 пацієнтів були чоловіками;
• у 35 пацієнтів був двостулковий аортальний клапан.

Основні результати

Після заміни аортального клапана об’єм регургітації суттєво зменшився: медіанний показник знизився з 61 мл до 5 мл.

Також спостерігалося виражене зворотне ремоделювання лівого шлуночка:

• кінцево-діастолічний об’єм лівого шлуночка зменшився на 44 %;
• маса лівого шлуночка зменшилася на 21 %;
• індексований позаклітинний об’єм зменшився на 15 %.

Водночас частка позаклітинного об’єму зросла з 27,4 % до 29,1 %. Це може відображати те, що регресія клітинного компонента відбувалася швидше, ніж регресія позаклітинного матриксу.

Роль вогнищевого рубця

Вогнищевий рубець міокарда, визначений за даними пізнього контрастування гадолінієм, після операції суттєво не змінився.

Початкове навантаження рубцем було пов’язане з:

• меншою регресією маси лівого шлуночка;
• менш вираженим зменшенням кінцево-діастолічного об’єму лівого шлуночка через 7 місяців після операції.

Це свідчить, що передопераційний вогнищевий рубець може бути маркером неповного зворотного ремоделювання після заміни аортального клапана.

Після операції покращилися функціональний клас за класифікацією NYHA та показники якості життя. Індекс EQ-5D покращився з 0,89 до 0,94. Водночас максимальне споживання кисню суттєво не змінилося: показник становив 22,6 мл/кг/хв до операції та 21 мл/кг/хв після втручання.

Рівень NT-proBNP загалом дещо знизився, але статистично значуще зменшення спостерігалося у пацієнтів з ознаками декомпенсації.

Практичне значення

Передопераційна СМРТ-оцінка фіброзу міокарда може бути корисною для стратифікації ризику у пацієнтів із хронічною тяжкою аортальною регургітацією. Наявність вогнищевого рубця може вказувати на нижчу ймовірність повного зворотного ремоделювання після заміни аортального клапана.

Такі пацієнти можуть потребувати ретельнішого післяопераційного спостереження, однак цей підхід потребує подальшої проспективної оцінки.

ДЖЕРЕЛО: Jamanetwork

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.