Всесвітній день боротьби з лімфедемою

Лімфедема — це захворювання, при якому внаслідок пошкодження лімфатичних судин або вузлів відбувається накопичення рідини в м’яких тканинах. Поступово формуються стійкі набряки, змінюється підшкірна клітковина та шкіра, з’являються трофічні порушення та знижується функціональність кінцівки.

Окрім фізичних проявів, лімфедема суттєво впливає на якість життя і самооцінку. У пацієнтів часто відзначають тривогу, депресію, соціальну дезадаптацію, що потребує уваги лікаря не менше, ніж сам набряковий синдром.

Етіологія: первинна та вторинна лімфедема

Лімфедема поділяється на первинну та вторинну.

Первинна лімфедема

Первинна лімфедема спричинена аномаліями розвитку лімфатичної системи. Її перші прояви можуть бути:

• від народження,
• або з’являтися у більш пізньому віці.

При вродженій лімфедемі набряк може вражати:

• одну нижню кінцівку,
• кілька кінцівок,
• геніталії,
• обличчя.

Водночас найчастіше описують набряк обох нижніх кінцівок із залученням усієї кінцівки.

Вторинна лімфедема

Вторинна лімфедема розвивається внаслідок розриву або обструкції лімфатичних шляхів при інших патологічних процесах, серед яких:

• пухлини,
• опіки,
• травми з грубими рубцями,
• укуси комах,
• хірургічні втручання,
• променева терапія.

Вторинна лімфедема трапляється частіше, ніж первинна. Окремо підкреслюють, що видалення пахвових лімфатичних вузлів є найчастішою причиною лімфедеми (у цьому випадку — верхньої кінцівки).

За різними повідомленнями, частота лімфедеми після мастектомії коливається в дуже широких межах — від 6% до 80%.

Набряк нижніх кінцівок також може виникати після оперативних втручань з приводу раку геніталій та органів малого таза, особливо якщо виконувалось:

• хірургічне видалення пахвинних лімфовузлів,
• опромінення пахвинної ділянки або малого таза.

Лімфедема, як правило, розвивається поступово, а клінічна картина змінюється зі стадією.

I стадія

Пацієнти періодично відзначають:

• набряк,
• відчуття важкості в кінцівці (руці або нозі).

На цій стадії лімфедема може зникнути без лікування.

II стадія

Набряки з’являються:

• у кінці дня,
• після фізичних навантажень.

Натискання на набряклу ділянку залишає ямку (вм’ятину). Набряк зникає:

• вранці,
• або після відпочинку, коли уражена кінцівка перебуває на підвищенні.

III стадія

Кінцівка набрякла майже постійно. Натискання більше не залишає вм’ятин. Можуть бути помітні:

• рубці,
• потовщення шкіри.

IV стадія

Набрякла кінцівка значно збільшується в розмірах, формується:

• лімфостатична слоновість,
• деформація кісток,
• інші ускладнення.

Лімфедема — хронічна хвороба, однак її можна лікувати. Терапія спрямована на:

• зменшення набряку та болю,
• покращення рухової здатності,
• відновлення можливості виконувати звичну щоденну діяльність.

Для покращення відтоку лімфи застосовують комплекс заходів:

• лікувальна фізкультура (ЛФК);
• масаж;
• носіння рекомендованих компресійних пов’язок, панчіх, рукавів;
• фізіотерапевтичні методи: техніка ручного лімфодренажу, апаратна компресійна терапія тощо;
• усунення трофічних виразок та інших ускладнень за допомогою лікарських засобів.

Пацієнтам із підозрою на лімфедему рекомендують звернутися до судинного хірурга, який спеціалізується на патології судин, у тому числі лімфатичних.

Профілактика: що допомагає зменшити ризик розвитку або прогресування лімфедеми

Перегляньте записи:

Своєчасне звернення до лікаря — важлива умова ранньої діагностики. Водночас профілактичні заходи можуть зменшити ризик виникнення або прогресування лімфедеми.

До практичних рекомендацій належать:

• Захищати руки та ноги, уникати травм, навіть незначних. Порізи, подряпини та опіки можуть спричинити інфікування кінцівок.
• Не перевантажувати руки та ноги після онкологічного лікування. Під час відновлення уникати діяльності, яка значно збільшує навантаження на кінцівки.
• Своєчасно лікувати хвороби судин і серця, що потенційно зменшує ризики набрякових станів.
• Вести активний спосіб життя. Щоденні прогулянки та фізична активність покращують відтік лімфи.
• Піднімати ноги вище рівня серця: по можливості щодня сідати або лягати на кілька хвилин так, щоб ступні були вище тулуба — у таких положеннях лімфа швидше відтікає від кінцівок.
• Контролювати масу тіла, оскільки ожиріння погіршує лімфовідтік; корекція харчування може зменшувати ризик прогресування.

Всесвітній день боротьби з лімфедемою є нагадуванням, що лімфедема — не лише «набряк», а хронічне захворювання із суттєвим впливом на функціональність і якість життя. Вчасне розпізнавання, поетапна оцінка стадії, комплексний підхід до лікування (ЛФК, компресія, лімфодренажні методики, ведення ускладнень) і профілактика — ключові складові ефективної допомоги таким пацієнтам.

ДЖЕРЕЛО: ЦКПХ

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.