Зростання харчової алергії: що сприяє епідемії і як реагує медицина

Коли доктор Аліса Хойт була дитиною, вона знала лише одного однолітка з харчовою алергією. Сьогодні ж у класах навчається кілька дітей із цією проблемою — тенденція, яку Хойт спостерігає не лише як головний алерголог, а й як мати.

За даними Центру контролю та профілактики захворювань США (CDC), з 1990-х років поширеність харчової алергії зросла на 50%. Водночас, за медичними страховими даними, випадки алергії на арахіс серед однорічних дітей зросли втричі з 2001 по 2017 рік. Нині близько 33 мільйонів людей у США страждають на харчову алергію. Серед дітей: 8,4 млн мають алергію на молюсків, 6,2 млн — на молоко та арахіс, 3,9 млн — на горіхи, 2,7 млн — на яйця, 2,7 млн — на рибу, 2,4 млн — на пшеницю, 1,9 млн — на сою та 0,7 млн — на кунжут.

Перегляньте запис:

Харчова алергія — це не лише свербіж чи біль у животі, а й потенційно смертельна анафілаксія. Окрім медичних ризиків, алергія є фінансовим тягарем: витрати на лікування оцінюються майже в $25 млрд на рік.

У 1990-х роках у педіатричній практиці переважала думка про необхідність уникати поширених алергенів у ранньому дитинстві. Наприклад, відкладали введення молока до 1 року, яєць — до 2 років, арахісу та молюсків — до 3 років. Проте наукових доказів таких рекомендацій не існувало. Ця стратегія виявилась хибною, сприяючи зростанню харчової алергії. Лише у 2015 році дослідження LEAP показало, що раннє введення арахісу знижує ризик алергії. З 2017 року Національний інститут алергії та інфекційних захворювань США рекомендує вводити продукти з арахісом у віці 4–6 місяців.

Експерти припускають, що причинами зростання алергії є гігієнічна гіпотеза (зменшення частоти інфекцій), мікробне середовище, зміни харчування та рівень вітаміну D. Також значення мають збільшене використання антибіотиків, кесареві розтини, екологічні фактори (емульгатори, забруднювачі) та зміна мікробіому новонароджених. Наприклад, фермери, які мають тісний контакт з тваринами, рідше хворіють на харчову алергію, ймовірно через специфічний мікробіом шкіри та кишечника.

Зростання температур і кількості пилку також розглядають як один із чинників. Деякі пилкові білки схожі на білки в продуктах, що викликає перехресну алергію.

Окрім фізіологічних механізмів, психологічні фактори відіграють не менш важливу роль. Надмірне уникання продуктів іноді лише посилює тривожність, особливо у дітей. Лікарі-психологи радять формувати чіткий, обґрунтований план дій у разі реакції замість повного виключення продукту з раціону.

Клініцисти все більше визнають обмеження тестування: аналізи крові та шкірні тести часто дають хибнопозитивні результати, що може призводити до невиправданого уникнення продуктів. Зараз більша увага приділяється проведенню контрольованих харчових проб.

Звіти показують вищу частоту алергії в індустріалізованих країнах і серед чорношкірих людей, ймовірно через соціально-економічні чинники. Однак остаточних відповідей усе ще бракує.

Науковці пропонують вивчати мікробіом, пробіотичні добавки та бактеріальні метаболіти, які можуть запобігти сенсибілізації. Важливу роль можуть відіграти регуляторні заходи — зменшення непотрібного застосування антибіотиків, зміна практик кесаревого розтину, контроль харчових добавок.

Перегляньте записи:

ДЖЕРЕЛО: Hcplive

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.