Особливості взаємодії лікарів з пацієнтами, які страждають на хронічний біль

Дата публікації: 11.12.2024

Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»

Ключові слова: хронічний біль, статті Аксемедін, складні пацієнти, медичні взаємовідносини, управління болем, психосоціальна патологія

Взаємодія з пацієнтами, які страждають на хронічний біль, часто є складним завданням для медичних працівників. Дослідження показують, що приблизно 15% медичних консультацій вважаються "важкими". Це пов'язано з психосоціальними факторами, складністю діагностики та лікування, а також очікуваннями пацієнтів. В статті опублікованій в Mayo Clinic Processing розглядаються основні чинники, які впливають на складність взаємодії з пацієнтами з хронічним болем, та пропонуються рекомендації для покращення якості лікування.

Основні причини складності:

Дослідження показало, що до основних причин складності у взаємодії належать:

  1. Запити на опіоїди: пацієнти, які активно запитують опіоїдні препарати, частіше викликають негативні емоції у лікарів.
  2. Повільна відповідь на лікування: ситуації, коли візити займають більше часу, ніж очікувалося, збільшують рівень стресу у медичних працівників.
  3. Нереалістичні очікування: пацієнти з завищеними сподіваннями щодо швидкості та ефективності лікування часто спричиняють конфлікти.
  4. Відмова від рекомендованого лікування: небажання пацієнтів дотримуватися запропонованих терапевтичних схем ускладнює процес управління їх станом.
  5. Психосоціальна патологія: психічні розлади, такі як тривога, депресія, посттравматичний стресовий розлад, сприяють зниженню ефективності взаємодії.

Демографічні та соціальні фактори:

При проведені дослідження виявилося, що демографічні характеристики, такі як стать, раса, або етнічна приналежність пацієнта, не мають значного впливу на складність консультацій. Натомість соціальні аспекти, як-от попередній досвід лікування болю або економічні умови, можуть значно впливати на результат взаємодії.


Перегляньте записи заходів:


Рекомендації для покращення якості взаємодії:

  1. Попереднє інформування пацієнтів: лікарі можуть заздалегідь повідомляти про тривалість консультації та політику щодо призначення опіоїдів.
  2. Розвиток комунікативних навичок: лікарі повинні вдосконалювати навички спілкування та демонструвати емпатію.
  3. Скринінг психосоціальних факторів: використання інструментів для виявлення тривоги, депресії або інших розладів допоможе краще зрозуміти потреби пацієнтів.
  4. Оптимізація планування: використання електронних медичних записів для прогнозування складних випадків.

Висновок:

Взаємодія з пацієнтами з хронічним болем вимагає комплексного підходу, що включає врахування медичних, психосоціальних та поведінкових факторів. Подальші дослідження повинні зосередитися на розробці стратегій для покращення цих взаємодій та підвищення задоволеності як пацієнтів, так і лікарів.


ДЖЕРЕЛО: Mayo Clinic Processing


На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Міфи ЗПТ: "Вважаю, що ЗПТ – це заміна одно ...
141 українець захворів на лептоспіроз – це ...
Стандарт медичної допомоги «Переломи серед ...
Бий, біжи та не хворій. Як стрес впливає н ...
Вірус грипу злився з респіраторно-синцитіа ...
Одонтогенні верхньощелепні синусити
РНК-терапія змінить все в лікуванні епілеп ...