Три режими лікування антибіотиками демонструють подібну ефективність при позалікарняній пневмонії

Згідно з дослідженнями понад 23 000 осіб, дорослі з неважкою позалікарняною пневмонією майже однаково відповідали на три схеми лікування антибіотиками першого ряду та альтернативні.

Поточні рекомендації щодо лікування позалікарняної пневмонії відрізняються залежно від рекомендацій, написав Ентоні Д. Бай, доктор медичних наук з Університету Квінс, Кінгстон, Онтаріо, та його колеги. Однак, за їх словами, більшість рекомендацій базувалися на дослідженнях, які не мали можливості вивчити вплив лікування на смертність.

Великі обсерваційні дослідження могли б заповнити цю прогалину шляхом порівняння кількох груп лікування, включаючи пацієнтів, які недостатньо представлені в дослідженнях, і маючи великий розмір вибірки, здатний виявити різницю в смертності

— зазначили вони.

У дослідженні, опублікованому в Chest, дослідники переглянули дані 23 512 послідовних пацієнтів, які були госпіталізовані до 19 лікарень Канади з приводу позалікарняної пневмонії  у період з 2015 по 2021 рік. Пацієнти отримували одну з чотирьох початкових схем антибіотиків: бета-лактами плюс макроліди (BL+M), лише бета-лактам (BL), респіраторний фторхінолон (FQ) або бета-лактам плюс доксициклін (BL+D). З них BL+M зазвичай вважається схемою першого ряду, відзначили дослідники.

Пацієнти були розділені на чотири групи відповідно до початкового лікування антибіотиками протягом 48 годин після госпіталізації; 9340 пацієнтів отримали BL+M, 9146 — BL, 4510 — FQ і 516 — BL+D. Тривалість будь-якого антибіотика становила принаймні 4 дні або до виписки з лікарні чи смерті.

Основним результатом була госпітальна смертність від усіх причин, яка становила 7,5%, 9,7%, 6,7% і 6,0% для пацієнтів у кожній із чотирьох груп лікування відповідно. Порівняно з терапією першої лінії BL+M скоригована різниця ризику для BL, FQ та BL+D становила 1,5%, –0,9% та –1,9% відповідно.

Рекомендуємо пройти курс «Пневмонія, асоційована з грипом».

Скоригована внутрішньолікарняна смертність не мала суттєвих відмінностей між BL+M і FQ або BL+D, але різниця в 1,5%, яка спостерігалася лише з BL, свідчить про «невелику, але клінічно важливу різницю», як відзначили дослідники.

Ключовими вторинними результатами були тривалість перебування в лікарні та виписка живими. Середня тривалість перебування становила 4,6 дня для BL+M, 5,2 дня для BL, 4,6 дня для FQ і 6,0 дня для BL+D. Пацієнти, які отримували BL, також мали більший час до виписки з лікарні, що свідчить про те, що BL може бути не таким ефективним, як інші схеми, вважають дослідники. Крім того, пацієнти в групі BL мали коефіцієнт ризику підрозподілу 0,90 для того, щоб бути виписаними живими, порівняно з групою BL+M після коригування за допомогою балів схильності та зважування перекриття.

Загалом, результати підтримують відмову від BL як схеми першого ряду в поточних настановах ATS/IDSA та підтримують рекомендації BL+M, FQ та BL+D як аналогічних ефективних варіантів, як зазначено в інших настановах, застосовуваних відповідно до інших характеристики пацієнта. Наприклад, «доксицикліну можна віддати перевагу над макролідом у багатьох випадках, таких як алергія на макроліди, подовжений інтервал QT або високий ризик Clostridioides] difficile», — сказали дослідники.

Висновки були обмежені декількома факторами, включаючи відсутність даних подальшого спостереження після виписки з лікарні.

Однак результати були посилені великим розміром вибірки та використанням повної бази даних, яка дозволяла коригувати багато змінних, а також доступністю повних даних подальшого спостереження за час, проведений у лікарні. На підставі цього дослідження клініцисти можуть вибрати респіраторний фторхінолон, бета-лактам плюс макролід або бета-лактам плюс доксициклін для однаково ефективного антибіотикотерапії ВП, виходячи з найкращого підходу для кожного окремого пацієнта, підсумували дослідники.

Дослідження не отримувало зовнішнього фінансування. У дослідників не було жодних фінансових конфліктів, які слід було б розкрити.

ДЖЕРЕЛО: https://www.medscape.com/