Перипартальна кардіоміопатія: загроза, яку не можна ігнорувати

Перипартальна кардіоміопатія (ППКМ) є серйозним захворюванням, що характеризується систолічною дисфункцією і виникає в пізньому періоді вагітності або на ранньому післяпологовому етапі. Це ускладнення часто неправильно діагностується в акушерській та первинній медичній практиці, що підвищує ризик розвитку важких наслідків.

Симптоми та діагностичні труднощі

Найпоширеніші прояви ППКМ, такі як задишка та набряки, часто сприймаються як нормальні супутні стани пізнього терміну вагітності. Жінки у післяпологовому періоді нерідко скаржаться на втому, але цей симптом часто пояснюється нестачею сну, характерною для догляду за новонародженим.

Невизначеність у діагностиці також пов’язана з тим, що пацієнткам можуть ставити хибні діагнози, такі як бронхіт, астма або навіть тривожний розлад. Насправді ж їхні симптоми можуть свідчити про серцеву недостатність.

До інших симптомів ППКМ належать:

• Задишка при фізичному навантаженні
• Ортопное (задишка в положенні лежачи)
• Пароксизмальна нічна задишка

Діагностичні критерії

Лікарі можуть запідозрити ППКМ за наявності таких ключових критеріїв:

1. Вагітність (зазвичай третій триместр) або нещодавні пологи (протягом останніх 5 місяців).
2. Ознаки серцевої недостатності та знижена фракція викиду лівого шлуночка (ЛШФВ < 45%).
3. Відсутність інших пояснень симптомів.

Поширеність та фактори ризику

ППКМ зустрічається приблизно в 1 випадку на 1000 пологів у США. За даними Національного інституту серця, легенів і крові (NHLBI), цей показник може коливатися від 1 на 1000 до 1 на 4000 пологів.

Ризик розвитку ППКМ підвищений у жінок із такими факторами:

• Прееклампсія
• Пізній репродуктивний вік
• Багатоплідна вагітність

Встигніть до 24.02.2025 безоплатно переглянути записи:

Етіологія та механізми розвитку

Точні причини ППКМ залишаються невідомими. Деякі дослідники припускають, що захворювання може бути спричинене вірусним запаленням або аутоімунною дисфункцією. Однак сучасні теорії вказують на гормональні зміни в перипартальному періоді як головний тригер васкулярного ураження серця.

Одна з гіпотез передбачає, що пролактин піддається змінам і стає токсичним для серцевого м’яза, спричиняючи його пошкодження. Відомо, що рівень пролактину значно підвищується під час вагітності та після пологів.

Сучасні методи лікування

Зараз триває клінічне дослідження REBIRTH, яке оцінює ефективність бромокриптину – препарату, що пригнічує секрецію пролактину, у жінок із ППКМ.

При правильному лікуванні у 90% пацієнток спостерігається покращення функції серця протягом 6–12 місяців. Тому вчасна діагностика та надання адекватної медичної допомоги є критично важливими, особливо для жінок із підвищеними факторами ризику.

ДЖЕРЕЛО: Webcardio

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.