Гормональна терапія в період менопаузи знижує ризик розвитку раку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту
Дата публікації: 13.10.2025
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: рак стравоходу, комбінована терапія, шлунково-кишковий тракт, ризик розвитку раку, менопауза, естроген, епітеліальні клітини, замісна гормональна терапія, гормональна терапія менопаузи, рак шлунка, МГТ, прогестин, аденокарцинома стравоходу, аденокарцинома шлунка, плоскоклітинний рак стравоходу, естрогенні рецептори, онкологічна профілактика, гормональний вплив, естроген-прогестеронові сигнали

Жінки, які застосовують гормональну терапію в період менопаузи (МГТ, тобто замісну гормональну терапію), мають на 30 % нижчий ризик розвитку раку стравоходу та шлунка порівняно з тими, хто не застосовує таку терапію, згідно з результатами великого популяційного дослідження, проведеного в п'яти скандинавських країнах. Найсильніший зв'язок спостерігався у разі комбінованих препаратів естрогену та прогестину та системних препаратів.
«Це одне з найбільших і найповніших досліджень на сьогоднішній день, яке підтверджує гіпотезу про обернену залежність між МГТ і ризиком розвитку раку стравоходу та шлунка», — сказала доктор медицини Вікторія Вокалевскі з кафедри молекулярної медицини та хірургії Каролінського інституту в Стокгольмі, яка представила результати дослідження на Тижні Європейської гастроентерології (UEG) 2025.
Зниження ризику при використанні МГТ
За словами Вокалевскі, у жінок, які застосовували МГТ, спостерігалося зниження ризику всіх досліджуваних видів раку, але найсильніший зв'язок був виявлений для аденокарциноми стравоходу (ААС). Крім того, «були отримані окремі дозозалежні результати для [ААС] та аденокарциноми шлунка (АКШ), але не для плоскоклітинного раку стравоходу (ПКРС)».
Велике популяційне дослідження
Попередні дослідження показали, що гормональні зміни можуть частково пояснити перевагу чоловіків у захворюваності на рак стравоходу та шлунка, але докази з великих, добре контрольованих наборів даних були обмеженими.
«Рівень захворюваності на рак у жінок значно зростає після 60 років, тому було висунуто гіпотезу, що ця закономірність пов'язана зі зниженням рівня естрогену, яке супроводжує менопаузу», — сказав Вокалевскі, пояснюючи обґрунтування дослідження.
«Деякі дослідження, що вивчали застосування МГТ, вказували на можливий захисний ефект, але з деякими суперечливими результатами та варіаціями залежно від типу», — зазначив Вокалевскі. «Наше дослідження мало на меті дослідити ці попередні висновки, використовуючи більшу вибірку».
Методологія дослідження
Популяційне дослідження «випадок-контроль» базувалося на проспективно зібраних даних з бази даних NordGETS, що включає національні реєстри рецептів, раку та населення в Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії та Швеції за період 1994–2020 років.
Всього 19 518 жінок з раком стравоходу та шлунка були порівняні з 195 094 контрольною групою, випадково відібраною з загальної популяції та підібраною за віком, календарним роком та країною (у співвідношенні 1:10). Жінки були віком 45 років і старше з діагнозом EAC, ESCC або GAC.
Загалом було 5000 випадків EAC, 4401 випадок ESCC та 10 117 випадків GAC, середній вік яких становив відповідно 74, 72 та 75 років. Більшість випадків EAC та ESCC було виявлено в Данії, а більшість випадків GAC — у Швеції.
Класифікація за дозами та видами МГТ
Дослідники розділили учасників за визначеними добовими дозами (DDD) МГТ на три категорії:
- низька (<158 DDD),
- середня (158–848 DDD),
- висока (>848 DDD).
МГТ визначалася як системна або місцева, а також як тільки естроген або в поєднанні з прогестероном.
Були розраховані відносні ризики (OR) для трьох основних видів раку — EAC, ESCC та GAC — з поправкою на відомі фактори:
вік, ожиріння, куріння, вживання алкоголю, рефлюксну хворобу, ерадикацію Helicobacter pylori, а також супутнє вживання статинів або нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП).
Значне зниження ризику розвитку раку
У порівнянні з жінками, які не застосовували МГТ, у жінок, які застосовували будь-яку МГТ, ризик розвитку EAC був значно нижчим:
- Малі дози: aOR 0,74 (95% ДІ, 0,67–0,81)
- Середні дози: aOR 0,68 (95% ДІ, 0,61–0,75)
- Високі дози: aOR 0,68 (95% ДІ, 0,61–0,75)
Подібні обернені асоціації спостерігалися для ESCC —
0,69 (95% ДІ, 0,62–0,77), 0,70 (95% ДІ, 0,62–0,77) і 0,71 (95% ДІ, 0,64–0,79),
а також для GAC, де ризик поступово знижувався від 0,90 (95% ДІ, 0,84–0,96) до 0,80 (95% ДІ, 0,74–0,86) зі збільшенням доз МГТ.
Роль гормонального складу препаратів
При стратифікації за гормональним складом комбінована терапія естрогеном і прогестероном та системна МГТ забезпечили найсильніше зниження ризику.
- Системне застосування МГТ:
- EAC — aOR 0,67 (95% ДІ, 0,61–0,74)
- GAC — aOR 0,82 (95% ДІ, 0,76–0,88)
- Місцеві (вагінальні) препарати:
- EAC — 0,72 (95% ДІ, 0,66–0,78)
- GAC — 0,87 (95% ДІ, 0,83–0,92)
У випадку EAC комбінована терапія призвела до OR 0,68 (95% ДІ, 0,63–0,73), тоді як лише естроген — OR 0,77 (95% ДІ, 0,69–0,87).
Аналогічні результати були отримані для ESCC.
Для GAC комбінація призвела до aOR 0,85 (95% ДІ, 0,80–0,89) та 0,88 (95% ДІ, 0,81–0,97) для жінок, які приймали тільки естроген.
Можливі механізми впливу гормонів
«Наші результати підтверджують гіпотезу про те, що естрогенні сигнали можуть впливати на розвиток пухлин у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту», — сказала Вокалевскі.
«Розуміння цих механізмів може допомогти ідентифікувати групи ризику та розробити стратегії профілактики», — додала вона, зазначивши, що гормональний вплив на епітеліальні щільні з'єднання та синтез оксиду азоту в ШКТ може впливати на гладкі м’язові клітини.
Зв’язок між гормонами та патологією ШКТ
Коментуючи дослідження для Medscape Medical News, Ян Борншайн, доктор медицини, Оксфордський університет (Велика Британія), який не брав участі в дослідженні, сказав, що результати є «дуже актуальними».
«Ми вже давно бачимо зв'язок між гормонами та патологією шлунково-кишкового тракту... проте, це було недостатньо досліджено, і всі механізми не зрозумілі. Добре, що ця група рухається вперед і досліджує це в структурований спосіб», — сказав він.
Інший делегат застеріг, що МГТ пов'язана з ризиком інших видів раку, не пов'язаних із ШКТ.
«Я вважаю, що це надзвичайно важливо, оскільки є дані про зв'язок МГТ з раком молочної залози, а також раком ендометрія. Приємно бачити, що це може допомогти і зменшити ризик цього раку, але ми маємо бути дуже обережними щодо інших видів раку».
Перегляньте записи:
ДЖЕРЕЛО: Medscape
На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу

Агоністи рецептора GLP-1 і ризик раку: кри ...

Мультидисциплінарний підхід до лікування о ...

Запис майстер-класу «Стероїд-індукований ц ...

Контроль глікемії у критично хворих доросл ...

Лікування метформіном показало переваги пр ...

ДЕЦ розроблено настанову з клінічних дослі ...
