Гормональна терапія менш ефективна у жінок у менопаузі з ожирінням

Дата публікації: 10.10.2023

Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»

Ключові слова: ожиріння, менопауза, гормональна терапія

Відповідно до невеликого ретроспективного дослідження, представленого на щорічній зустрічі Товариства менопаузи (колишнього Північноамериканського товариства менопаузи), жінки з ожирінням відчувають сильніші симптоми менопаузи, але значно менше полегшення від гормональної терапії (ГТ), ніж жінки без ожиріння.

Понад 40% жінок старше 40 років у Сполучених Штатах мають ожиріння, ведуча Аніта Першад, доктор медичних наук, акушер-гінеколог. лікар-ординатор медичної школи Східної Вірджинії, Норфолк, сказала присутнім. З усім тим, більшість великомасштабних досліджень гормональної терапії в перименопаузі та постменопаузі включали учасників без серйозних супутніх захворювань, тому існує мало даних про ефективність ГТ у жінок з цими супутніми захворюваннями, сказала вона.

«Основний висновок нашого дослідження полягає в тому, що ожиріння може погіршити симптоми менопаузи у жінки та обмежити ступінь полегшення, яке вона отримує від гормональної терапії», — сказала доктор Першад в інтерв’ю. «Залишається незрозумілим, чи є гормональна терапія менш ефективною у жінок з ожирінням загалом, чи очікуваної ефективності можна досягти за допомогою альтернативного препарату та шляхів введення. Потенційний механізм дії для спостережуваного зниження ефекту може бути пов’язаний з тим, що жирова тканина діє як теплоізолятор, сприяючи впливу вазомоторних симптомів».


Додатково рекомендуємо ознайомитись з записами семінарів:

  1. «Відновлення судомоторної функції в пацієнта з ЦД 1 типу на прикладі клінічного випадку» від спікера Надії Жердьової!
  2. «Артеріальні гіпертензії ендокринного генезу» від провідного спеціаліста, кандидата медичних наук Костянтина Зуєва!
  3. «Цукровий діабет, дисліпідемія і серцево-судинні ускладнення: шляхи вирішення проблеми» від провідного спікера Геннадія Кочуєва!
  4. «Що потрібно знати про предіабет сімейному лікарю» від провідного експерта, професора Ольги Барни!
  5. «Предіабет: лікувати чи ні?» від провідного спікера, професора Юлії Комісаренко!

Доктор Першад та її колеги провели ретроспективний огляд медичних карт 119 пацієнтів, які звернулися до клініки менопаузи в міському академічному медичному центрі Мідсауту в період з липня 2018 року по грудень 2022 року. Ожиріння визначалося як індекс маси тіла (ІМТ) 30 кг/м2 або більше.

Пацієнти з ожирінням і без нього були подібними за віком, тривалістю менопаузи, використанням гормональної терапії та прийнятністю терапії, але пацієнти з ожирінням частіше ідентифікували себе як чорношкірих (71% проти 40%). Жінки з ожирінням також значно частіше, ніж жінки без ожиріння, повідомляли про вазомоторні симптоми (74% проти 45%,  P  = 0,002), сечостатеві/вульвовагінальні симптоми (60% проти 21%,  P  < 0,001), розлади настрою (11% проти 0%,  P  = 0,18) і зниження лібідо (29% проти 11%,  P  = 0,017).

Не було суттєвих відмінностей у супутніх захворюваннях між жінками з ожирінням і без нього, а серед жінок, які отримували системну або локалізовану ГТ, для обох груп використовували однакові стандартні дози.

Жінки з ожирінням мали набагато менше шансів спостерігати задовільне зменшення симптомів менопаузи, ніж жінки без ожиріння (співвідношення шансів 0,07, 95% довірчий інтервал, 0,01-0,64;  P  = 0,006), хоча підгрупи для кожної категорії ГТ були невеликими. Серед 20 жінок, які отримували системну гормональну терапію, лише 1 із 12 з ожирінням (8,3%) повідомила про покращення симптомів, у порівнянні з 7 із 8 жінок без ожиріння (88%; P = 0,0004). Серед 33 жінок, які застосовували локалізовану гормональну терапію, 46% з 24 жінок з ожирінням проти 89% з 9 жінок без ожиріння відчули покращення симптомів (P  = 0,026).

Пропорції жінок, які повідомили про полегшення лише від зміни способу життя або від негормональних ліків, таких як СИОЗС/ІЗЗСН, тразодон і клонідин, не відрізнялися статистично. Було 33 жінки, які покладалися лише на зміну способу життя, причому 31% із 16 жінок з ожирінням і 59% із 17 жінок без ожиріння повідомили про покращення своїх симптомів (P = 0,112). Так само серед 33 жінок, які застосовували негормональні препарати, 75% із 20 жінок з ожирінням та 77% із 13 жінок без ожиріння відчули полегшення (P  = 0,9).

Жінки з ожирінням недостатньо лікуються

Доктор Першад підкреслила необхідність покращення догляду та консультування для різних пацієнтів, які шукають лікування від симптомів менопаузи.

«Потрібні додаткові дослідження, щоб з’ясувати, як на жінок із супутніми захворюваннями впливає менопауза та як вони реагують на терапію», — сказала д-р Першад в інтерв’ю. «Цього можна досягти шляхом активного залучення більш різноманітних груп пацієнтів до досліджень жіночого здоров’я, обтяжених соціальними детермінантами здоров’я та медичними супутніми захворюваннями, такими як ожиріння».

Стефані С. Фаубіон, доктор медичних наук, магістр ділового адміністрування, директор Центру жіночого здоров’я клініки Майо, Рочестер, штат Міннесота, і медичний директор Товариства менопаузи не була здивована цими висновками, особливо враховуючи, що жінки з ожирінням частіше мають припливи й нічне потовиділення в результаті їх зайвої ваги. Однак дані про дозування не були скориговані для ІМТ у дослідженні, а дані про рівні гормонів були недоступні, сказала вона, тому важко визначити на основі даних, чи була ГТ менш ефективною для жінок з ожирінням, чи вони отримували недостатню дозу.

«Я вважаю, що жінки з ожирінням недостатньо лікуються. Я припускаю, що люди бояться. Жінки з ожирінням також можуть мати інші супутні захворювання», — сказала доктор Фобіон в інтерв'ю: «Чим більше факторів ризику серцево-судинних захворювань, тим вищий ризик становить гормональна терапія».

Тому постачальники можуть з недовірою призначати ГТ або призначати його у достатньо високій дозі для лікування симптомів менопаузи.

Загальноприйнята практика полягає в тому, щоб починати пацієнтів з найнижчої дози та титрувати відповідно до симптомів, але «якщо люди цього бояться, вони починатимуть із найнижчої дози» і можуть не збільшувати її, сказала доктор Фаубіон. Вона зазначила, що доступні й інші негормональні варіанти, хоча постачальники повинні сумлінно вибирати ті, чиї побічні ефекти не включають збільшення ваги.


Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Після лікування семаглутидом у пацієнтів з ...
Хроніка глюкометрії. Прилади минулого та п ...
Січень — місяць обізнаності про щитоподіб ...
«Голі вуглеводи» та «чисті вуглеводи» — щ ...
Інтервальне голодування покращує стан люде ...
Передова технологія інсулінової помпи покр ...
Коли починати використовувати ІАПФ/БРА при ...