Переосмислення лікування хронічних захворювань у літніх людей: баланс між користю та ризиком

Хронічні захворювання, такі як цукровий діабет та артеріальна гіпертензія, є одними з найпоширеніших проблем здоров’я серед літніх людей. Ефективне лікування цих патологій може значно покращити якість життя, зменшити ризик ускладнень і продовжити тривалість життя. Однак агресивне, надмірне лікування може завдати більше шкоди, ніж користі.

Щодня тисячі пацієнтів похилого віку вразливих категорій у США стикаються з небезпечно низьким рівнем цукру в крові чи артеріального тиску через надмірну медикаментозну терапію, що призводить до госпіталізацій, інвалідизації або навіть смерті.

Критика агресивного лікування

Професор геріатричної медицини Джозеф Г. Оуслендер (Флоридський Атлантичний університет) та його колеги у статті для Journal of the American Geriatrics Society закликають до зміни підходів. Вони наголошують: лікарів, медичних сестер та асистентів потрібно активно мотивувати уникати надмірного лікування за допомогою якісних клінічних індикаторів, а не орієнтувати лише на жорсткі показники глікемії чи артеріального тиску.

Основна проблема: лікування часто призначається з найкращими намірами, але без врахування віку, коморбідності та очікуваної тривалості життя пацієнта.

Рекомендації щодо діабету

• Американська діабетична асоціація радить більш «м’які» цілі для літніх пацієнтів з множинними захворюваннями: вищі цільові рівні HbA1c, щоб мінімізувати ризик гіпоглікемії.
• Оновлені настанови з довгострокового догляду застерігають від:
  • суворих дієт;
  • інсуліну зі змінною дозою;
  • препаратів з високим ризиком гіпоглікемії.

Рекомендації щодо артеріальної гіпертензії

• Помірні цільові показники: систолічний АТ 130–150 мм рт. ст. навіть для пацієнтів >80 років.
• Відоме дослідження SPRINT показало користь агресивного контролю, але в ньому не брали участь ослаблені пацієнти (з деменцією, перенесеним інсультом, множинними хворобами), тому результати не завжди можна застосовувати до цієї категорії.
• Індивідуальний підхід із ретельним зважуванням ризиків і переваг є ключовим.

Практичні пропозиції Оуслендера та Вассермана

1. Випробування нових методів лікування – безпечніші ліки та технології для літніх.
2. Покращення якості допомоги – підтримка програм у клініках та будинках для літніх людей.
3. Використання даних – аналіз медичних записів і страхових баз для виявлення причин гіпоглікемії та гіпотензії.
4. Документація індивідуальних планів – персоналізація терапії з урахуванням стану та прогнозу.
5. Міждисциплінарна співпраця – клініцисти, політики та дослідники мають спільно розробляти стратегії безпеки.
6. Нові показники якості – відстеження надмірного використання ліків та побічних ефектів.
7. Подальші дослідження – пріоритет клінічним випробуванням та реальним спостереженням у вразливих групах.

Переосмислення лікування хронічних захворювань у літніх пацієнтів вимагає відходу від універсальних схем на користь індивідуалізованих стратегій, що враховують стан здоров’я, прогноз та уподобання пацієнта. Це не лише клінічний, але й моральний імператив сучасної медицини: зменшити шкоду від надмірного лікування, забезпечити гідність пацієнтів та підвищити якість їхнього життя.

ДЖЕРЕЛО: News-medical

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.