Потреба в йоді в педіатрії: від внутрішньоутробного життя до підліткового віку

Йод — це ключовий мікроелемент, необхідний для синтезу гормонів щитоподібної залози, які відіграють важливу роль у нейрональному та соматичному розвитку. Його значення проявляється вже під час внутрішньоутробного періоду, коли плід залежить від материнських тиреоїдних гормонів. Дефіцит йоду в цей період може мати серйозні наслідки для психосоматичного розвитку. У сучасних умовах багато країн досягли значного прогресу в профілактиці йододефіциту, але потреба в подальшому вдосконаленні стратегій залишається актуальною.

Роль йоду у синтезі тиреоїдних гормонів

Йод є основним компонентом для синтезу тиреоїдних гормонів — тироксину (Т4) і трийодтироніну (Т3). Цей процес відбувається у фолікулах щитоподібної залози та включає кілька етапів: поглинання йодиду, його окислення, органіфікацію та зв’язування з тирозинами у складі тиреоглобуліну. Отримані гормони вивільняються у відповідь на стимуляцію тиреотропним гормоном (ТТГ). Ефективність цього процесу значною мірою залежить від доступності йоду в організмі.

Споживання йоду та фізіологічні потреби

Йод потрапляє в організм здебільшого через їжу. Основними джерелами є морепродукти, які можуть містити до 400 мкг йоду на 100 г. Всмоктування йоду відбувається у тонкій кишці, а його виведення здійснюється переважно нирками. За нормальних умов близько 92% йоду, що надходить із їжею, засвоюється організмом.

Рекомендоване споживання йоду варіює залежно від віку. Управління Європейського харчового товариства (EFSA) визначає норми від 70 мкг/добу для немовлят до 150 мкг/добу для підлітків. Для вагітних і жінок, які годують груддю, потреба зростає до 200–250 мкг/добу.

Вплив дефіциту та надлишку йоду

Дефіцит йоду може спричинити зоб, гіпотиреоз та відставання у розвитку, особливо у дітей. Під час вагітності дефіцит пов’язаний із ризиком порушення нейропсихологічного розвитку плода. З іншого боку, надлишок йоду може призводити до гіпотиреозу, гіпертиреозу та автоімунних захворювань щитоподібної залози. Особливо небезпечним є надлишок йоду, спричинений безконтрольним використанням добавок чи продуктів із високим вмістом йоду.

Потреба в йоді на різних етапах життя

Внутрішньоутробний період

Тироксин матері проникає через плаценту, забезпечуючи розвиток плода до моменту, коли його власна щитоподібна залоза почне функціонувати. Оптимальний рівень йоду в організмі матері має вирішальне значення для запобігання порушенням розвитку плода.

Період лактації

Грудне молоко є основним джерелом йоду для немовлят. Рівень йоду в молоці залежить від споживання його матір’ю. У цей період рекомендується споживання приблизно 200 мкг/добу йоду.

Перегляньте запис:

Дитинство та підлітковий вік

На етапі активного росту й розвитку необхідно забезпечити достатнє споживання йоду. У цей період важливо також враховувати зміну харчових звичок підлітків, які можуть впливати на загальний рівень споживання мікроелемента.

Висновки

Йод є критично важливим для нормального розвитку та функціонування організму дитини. Забезпечення адекватного споживання йоду на всіх етапах життя, починаючи з внутрішньоутробного періоду, є ключовим завданням педіатричної практики. Надлишок йоду також може мати негативні наслідки, тому важливо дотримуватись рекомендацій щодо його споживання. Розробка національних програм і активне впровадження йодованої солі можуть сприяти подоланню проблеми йододефіциту та забезпеченню здорового розвитку дітей.

ДЖЕРЕЛО: Здоров`я дитини

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.