Яка основна причина переломів у жінок з ЦД2?

Згідно зі шведським проспективним обсерваційним дослідженням у JAMA Network Open, нижча фізична функція, а не нижча мінеральна щільність кісткової тканини (МЩКТ), може бути основною причиною підвищеного ризику переломів у літніх жінок з діабетом 2 типу (T2D).

Дослідження проводилось Маттіасом Лоренцоном, доктором медичних наук, професором геріатричної медицини в Гетеборзькому університеті та головним лікарем клініки остеопорозу при університетській лікарні Сальгренська в Мельндалі, та його колегами за участю понад 3000 шведських жінок.

Жінки похилого віку з ЦД 2 типу мали вищу МЩКТ, кращу мікроархітектуру кісток і подібний індекс міцності кісткового матеріалу (BMSi), але нижчу фізичну працездатність і вищий ризик переломів, ніж жінки без діабету.

Жінки з цукровим діабетом 2 типу мали на 9,1% вищу масу тіла, на 9,5% вищий індекс маси тіла (ІМТ) і на 6,3% вищий індекс нежирової маси (м’язева маса поділена на зріст у квадраті), ніж контрольна група.

Група хворих на цукровий діабет 2 типу також мала меншу поширеність повідомленого використання ліків від остеопорозу порівняно з контрольною групою: 3,4% проти 7,5% відповідно.

Тривале лікування діабету та використання інсуліну асоціювалися з вищим ризиком переломів і погіршенням фізичної працездатності, незважаючи на кращі характеристики кісток.

«Наші результати демонструють, що перевірка та моніторинг фізичних функцій є важливими для виявлення пацієнтів з цукровим діабетом із високим ризиком переломів, і припускають, що покращення фізичних функцій може бути важливим для зниження ризику переломів у цих пацієнтів», — сказав д-р Лоренцон.

Він припустив, що краща мікроархітектура кісток у жінок із ЦД2 може бути наслідком як більшої маси тіла й ожиріння, так і гормональних відмінностей, таких як вищий рівень естрадіолу.

Деталі дослідження

Дослідження переломів проводилося в районі Гетеборга з березня 2013 року по травень 2016 року, а подальші дані про випадкові переломи були завершені в березні 2023 року. Дані збиралися за допомогою анкет і аналізу антропометричних показників, фізичних функцій і вимірювань кісток за допомогою подвійної енергії x -променева абсорбціометрія та периферична комп'ютерна томографія високої роздільної здатності. Підзразок піддався мікроіндентації кістки для оцінки BMSi.

Серед когорти 3008 жінок віком 75-80 років (середнє значення 77,8), 294 пацієнтки з ЦД2 порівнювали з 2714 неураженими жінками того ж віку.

З 2 вересня на платформі відкриється навчальний сертифікований курс «Інфекції, пов’язані з переломами». Не проґавте!

Протягом середнього періоду спостереження, який становив 7,3 року, стався 1071 випадковий перелом, 853 великі остеопоротичні переломи та 232 переломи стегна. У моделях, скоригованих за віком, ІМТ, клінічними факторами ризику та МЩКТ шийки стегнової кістки, ЦД2 асоціювався з підвищеним ризиком будь-якого перелому: коефіцієнт ризику (HR) 1,26; (95% ДІ, 1,04-1,54) і великий остеопоротичний перелом (HR, 1,25; 95% ДІ, 1,00-1,56).

Більшість переломів були спричинені падіннями, причому найчастіше уражалися передпліччя, плече, хребет і стегно, сказав доктор Лоренцон.

Серед знахідок:

• Щодо мікроархітектури кісток, жінки ЦД 2 мали вищу МЩКТ у всіх ділянках: стегно на 4,4% вище; шийка стегнової кістки на 4,9% вище; і поперекового відділу хребта на 5,2% вище.
• На великогомілковій кістці група ЦД2 мала на 7,4% більшу кортикальну площу та на 1,3% більшу щільність, а також на 8,7% вищу об’ємну фракцію трабекулярної кістки.

Перегляньте записи та зареєструйтесь на майбутні заходи в межах Ortho Trauma Friday.

«Наші висновки щодо МЩКТ узгоджуються з попередніми публікаціями, які показують вищу МЩКТ у осіб із цукровим діабетом 2 типу порівняно з тими, хто не має діабету», — сказав д-р Лоренцон. Мета -аналіз 2012 року, наприклад, показав вищі рівні МЩКТ у пацієнтів із ЦД2. «Деякі менші дослідження, однак, виявили гіршу мікроструктуру кісток і нижчу міцність кісткового матеріалу на відміну від результатів нашого дослідження», — сказав доктор Лоренцон.

• Не було різниці в BMSi, із середнім показником 78 в обох групах.
• Група хворих на ЦД2 мала нижчі показники за всіма фізичними функціональними тестами: на 9,7% нижча сила хвату, на 9,9% нижча швидкість ходи та на 13,9% повільніший час підйому й руху, ніж у жінок без діабету.

«Ми виявили, що всі параметри, що стосуються фізичних функцій, таких як м’язова сила, баланс і працездатність, були набагато гіршими у жінок з діабетом, ніж у тих, хто не мав діабету», — сказав доктор Лоренцон. «Запаморочення також може бути причиною підвищеного ризику падінь, але цей фактор не досліджувався в нашому дослідженні».

Коментуючи дослідження, але не беручи до нього участі, Ентоні Дж. Пік, доктор медичних наук, ендокринолог із лікарні Northwestern Medicine Lake Forest у Лейк-Форест, штат Іллінойс, сказав, що саркопенія є поширеною проблемою, яка часто не визнається у літніх людей, і особливо поширена в ЦД2, ожиріння та серцева недостатність. «Я вважаю, що «фізичні вправи — це ліки» є ключовим поняттям для пацієнтів із порушенням обміну речовин і остеопорозом — а також для здоров’я та довголіття загалом — і я справді сподіваюся, що такі дослідження сприятимуть усвідомленню важливості залучення до зміцнювальних вправ».

Доктор Пік відзначив деякі нюанси в цьому дослідженні, вказуючи на те, що можуть бути деякі порушення якості кісток, окрім міцності та ризику падіння, «тому це, ймовірно, складна сфера».

Це дослідження було підтримано Шведською дослідницькою радою, Фондом Інги-Брітт і Арне Лундберга та університетською лікарнею Сальгренська.

ДЖЕРЕЛО: https://ma1.mdedge.com/

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.