Клінічне завдання. Оніміння ніг. Діагностичний пошук

64-річний пацієнт М. звернувся до хірурга з приводу оніміння правої стопи, яке виникло кілька місяців тому. Оніміння поєднувалося з мерзлякуватістю: ноги замерзали навіть у теплих шкарпетках. Нещодавно чоловік порізав ногу під час прогулянки босоніж у саду, однак не відчув болю.

З анамнезу. Два роки тому М. переніс оперативне втручання з приводу пахової грижі, тоді ж він кинув курити за рекомендацією анестезіолога. Батько пацієнта помер від інфаркту міокарда у 58 років.

Об’єктивно. Рівень артеріального тиску становить 136/84 мм рт.ст. З боку дихальної, серцево-судинної та травної систем патологічних змін не виявлено. На стопах шкіра суха, груба, лущиться, тургор знижений. На бічній поверхні правої стопи візуалізується трофічна виразка діаметром 3 см з чітким демаркаційним краєм. Пальпаторно пульсація на а. tibialis posterior і a. dorsalis pedis значно ослаблена. Неврологічний огляд показує втрату тактильної, вібраційної чутливості від стопи до щиколотки. Підошовні та ахілові рефлекси знижені. Визначається часткова втрата сенсорної чутливості в правій руці. Решта неврологічного обстеження без особливостей.

Дані лабораторних обстежень

Аналіз крові

1,8–7,7 × 109/л

Про периферичну сенсорну невропатію свідчить наявність розладів сенсорної чутливості за типом рукавичок і шкарпеток. Серед причин периферичної невропатії виділяють:

• цукровий діабет,

• карциному,

• вживання лікарських засобів (аміодарон, цисплатин, ізоніазид, метронідазол, нітрофурантоїн, вінкристин),

• вплив токсичних сполук (алкоголь, миш’як, свинець, талій),

• спадкові хвороби (хвороба Шарко-Марі-Тута, хвороба Фабрі, атаксія Фрідрейха),

• дефіцит вітамінів (тіаміну, ніацину, піридоксину, ціанокобаламіну),

• уремію,

• хронічні захворювання печінки,

• ВІЛ,

• лімфому,

• множинну мієлому,

• доброякісну моноклональну гамапатію,

• первинний системний амілоїдоз.

Підвищений показник глікозильованого гемоглобіну вказує на наявність тривалої гіперглікемії та цукрового діабету. Периферична невропатія зазвичай є першою ознакою цукрового діабету 2 типу. Спочатку сенсорний дефіцит може маніфестувати з втрати ахілового рефлексу та вібраційної чутливості у стопах. Якщо патологічний процес прогресує, порушення чутливості відзначаються на рівні щиколоток, невропатія поширюється на кисті рук. На пізніх стадіях може виникати деформація стопи — діабетична остеоартропатія (суглоб Шарко). Суглоб Шарко — прогресивна артропатія, яка виникає при порушеннях больової чутливості на тлі різних захворювань, частіше цукрового діабету. Його наслідками є дефігурація суглоба, суглобовий випіт, деформація і нестабільність суглоба. Діабетична невропатія та периферичні циркуляторні порушення часто співіснують і можуть призводити до формування гангрени. Крім того, розвиток одного діабетичного ускладнення вимагає пошуку інших ускладнень: діабетичної ретино- і нефропатії тощо.

Клінічне завдання

Ознайомтеся з відповідями на запитання до наведеного клінічного завдання та оберіть один із зазначених варіантів.