Ожиріння та хвороба Альцгеймера пов’язані між собою через ранні порушення обміну речовин

New Africa / Shutterstock.com

Очікується, що до 2030 року кількість населення США віком 65 років і старше досягне 71 мільйона осіб, що становитиме близько 20 % населення країни. Разом із цим зростатиме і поширеність вікових захворювань, зокрема Хвороба Альцгеймера, яка вражає приблизно кожного дев’ятого дорослого віком понад 65 років.

Паралельно у світі продовжує зростати поширеність ожиріння, зокрема серед людей похилого віку. За останні десятиліття кількість таких випадків майже подвоїлася.

Дослідники дедалі частіше звертають увагу на зв’язок між:

  • ожирінням;
  • метаболічними порушеннями;
  • здоров’ям мозку;
  • ризиком деменції.

Новий огляд про зв’язок ожиріння та хвороби Альцгеймера

Огляд, проведений Флоридським Атлантичним університетом аналізує біологічні механізми, які можуть пов’язувати ожиріння з хворобою Альцгеймера.

Автори дослідження вивчали:

  • взаємодію жирової тканини з мозком;

  • роль метаболічних порушень;

  • вплив енергетичного обміну на нейродегенерацію.

Науковці дійшли висновку, що ожиріння та хвороба Альцгеймера мають спільні метаболічні зміни, які можуть виникати ще задовго до появи клінічних симптомів.

Порушення метаболізму та роль мітохондрій

Дослідники встановили, що обидва стани супроводжуються:

  • порушенням передачі сигналів жировою тканиною;

  • змінами чутливості до інсуліну;

  • порушенням енергетичного обміну клітин.

Особливу увагу автори приділили мітохондріям — структурам клітини, які відповідають за вироблення енергії.

Шайладжа Аллані зазначила:

«Коли мітохондрії не працюють належним чином, це порушує енергопостачання в організмі та мозку, що може безпосередньо сприяти пошкодженню клітин мозку та розвитку хвороби Альцгеймера».

Енергетичний стрес та окислювальне пошкодження

Автори пояснюють, що при ожирінні та хворобі Альцгеймера порушуються два ключові процеси у мітохондріях:

  • цикл трикарбонових кислот;
  • ланцюг перенесення електронів.

Через це клітини:

  • виробляють менше енергії;
  • генерують більше активних форм кисню.

Так формується стан енергетичного стресу та окислювального пошкодження.


Перегляньте запис:


У результаті починають ушкоджуватися:

  • білки;
  • ліпіди;
  • ДНК.

У тканині мозку це може сприяти:

  • накопиченню амілоїду-β;
  • патологічним змінам тау-білків;
  • розвитку нейродегенерації.

Вплив жирової тканини на мозок

Співавторка дослідження Роміна Марія Уранга підкреслює, що ожиріння створює додатковий ризик через порушення сигналізації жирової тканини.

У нормі жирова тканина виділяє гормони та сигнальні молекули, які:

  • регулюють метаболізм;
  • впливають на апетит;
  • підтримують енергетичний баланс.

При ожирінні ці сигнали стають дисбалансованими, а хронічне системне запалення ще більше порушує взаємодію між мозком і організмом.

Метаболічні зміни можуть виникати задовго до симптомів

Шайладжа Аллані наголошує:

«Ці метаболічні зміни не з’являються лише після встановлення діагнозу — вони, ймовірно, починаються набагато раніше».

На думку авторів, саме такі порушення можуть бути ранніми маркерами ризику розвитку:

  • деменції;
  • хвороби Альцгеймера;
  • когнітивного зниження.

Перегляньте запис:


Роль осі «кишечник — мозок»

У дослідженні також розглядається важливість осі «кишечник — мозок».

Мікробіота кишечника:

  • впливає на метаболізм;
  • регулює запалення;
  • підтримує функцію мітохондрій;
  • бере участь у роботі імунної системи.

У нормі мікробіота продукує коротколанцюгові жирні кислоти, які:

  • підтримують здоров’я нейронів;

  • можуть знижувати ризик нейродегенерації.

Однак при порушенні кишкового бар’єра запальні молекули потрапляють у кровотік, що:

  • посилює запалення мозку;

  • збільшує окислювальний стрес;

  • сприяє амілоїдній та тау-патології.

Новий підхід до профілактики та лікування

Автори вважають, що ожиріння та хворобу Альцгеймера варто розглядати не як окремі стани, а як взаємопов’язані процеси, пов’язані з метаболічним здоров’ям.

Перспективними напрямками профілактики та лікування можуть бути:

  • покращення чутливості до інсуліну;
  • зменшення окислювального стресу;
  • нормалізація функції мітохондрій;
  • регуляція адипокінів;
  • відновлення балансу мікробіоти кишечника.

Дослідники також наголошують на важливості:

  • ранньої діагностики;
  • контролю метаболічного здоров’я;
  • комплексного підходу до профілактики нейродегенеративних захворювань.

ДЖЕРЕЛО: news-medical


На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Фізичні вправи як основний метод лікування ...
Емфізематозний пієлонефрит: рекомендації т ...
Фізичні вправи незалежно прогнозують резул ...
Симптоми депресії, самопочуття, якість жит ...
Низький гемоглобін корисний для здоров’я: ...
Управління довгостроковими ризиками для зд ...
Деносумаб при остеопорозі асоціюється зі з ...