Чорнобиль і досі в історіях хвороб: нові дані про довгострокові наслідки катастрофи

Чорнобильська катастрофа 1986 року залишається не лише історичною та екологічною трагедією, а й довготривалим викликом для громадського здоров’я. Нове дослідження демонструє, що наслідки навіть низькодозового радіаційного опромінення можуть проявлятися через десятиліття — особливо якщо вплив відбувся внутрішньоутробно або в ранньому дитинстві.

Автори дослідили, як радіоактивні опади після аварії на ЧАЕС вплинули на здоров’я та фертильність дорослих людей в Італії — країні, віддаленій від епіцентру катастрофи, але також охопленій радіоактивним шлейфом.

У роботі використано адміністративні дані та новий індекс радіаційного опромінення, побудований на основі даних про радіоактивне забруднення в муніципалітетах після аварії 1986 року.

Дослідники проаналізували 18 когорт народження — осіб, народжених у 1976–1993 роках, і простежили їхні медичні результати у дорослому віці.

Для аналізу використано:

• дані госпіталізацій за 2004–2016 роки;
• дані свідоцтв про народження за 2002–2019 роки;
• інформацію про місце та дату народження;
• рівень радіаційного забруднення в муніципалітетах.

Такий підхід дозволив оцінити, чи мали люди, які зазнали впливу радіації в утробі матері або в ранньому дитинстві, підвищені ризики захворювань у дорослому віці.

Основні результати

Найбільш виражені наслідки виявлено серед жінок, які зазнали опромінення внутрішньоутробно або у перші роки життя.

У цій групі частіше реєструвалися:

• захворювання щитоподібної залози;
• онкологічні захворювання;
• спонтанні аборти;
• мертвонародження.

Водночас у тих, хто зазнав впливу пізніше в дитинстві, подібних ефектів не виявлено. Це підтверджує гіпотезу про критичні періоди розвитку, коли організм особливо вразливий до зовнішніх шкідливих чинників.

У чоловіків достовірні ефекти були виявлені переважно щодо підвищення ризику онкологічних захворювань. Значущого впливу на показники, пов’язані з фертильністю, автори не зафіксували.

Щитоподібна залоза як одна з головних мішеней

Особливу увагу дослідники приділили захворюванням щитоподібної залози. Це очікувано, оскільки радіоактивний йод є одним із ключових чинників ризику ураження тиреоїдної тканини після ядерних аварій.

У жінок, які були внутрішньоутробно або в ранньому дитячому віці під час випадіння радіоактивних опадів, частіше фіксували госпіталізації з приводу тиреоїдної патології, включно з тиреоїдитами та іншими захворюваннями щитоподібної залози.

Автори також зазначають, що жінки загалом мають вищу біологічну схильність до патології щитоподібної залози, а також частіше звертаються по медичну допомогу в репродуктивному віці, що може частково впливати на виявлення захворювань.

Онкологічні ризики

Дослідження виявило підвищення частоти онкологічних захворювань у когортах, які зазнали радіаційного впливу в ранньому віці. Найсильніші асоціації стосувалися лейкемії, слабші — солідних пухлин. Впливу на частоту лімфом дослідники не виявили.

Також не було встановлено значущих відмінностей щодо серцево-судинних захворювань і катаракти.

Репродуктивне здоров’я

Одним із важливих результатів дослідження стало виявлення зв’язку між раннім радіаційним впливом і репродуктивними наслідками у дорослому віці.

Жінки, які зазнали опромінення внутрішньоутробно або в період новонародженості, мали вищу ймовірність спонтанних абортів під час власних вагітностей через десятиліття після катастрофи.

Також у жінок, які були внутрішньоутробно або у віці до трьох років на момент Чорнобильської аварії, частіше реєструвалися мертвонародження.

Ці результати вказують на можливий довготривалий вплив раннього низькодозового опромінення на репродуктивне здоров’я.

Роль поведінкових факторів

Окремий важливий блок дослідження стосується того, як поведінка населення могла вплинути на реальний рівень опромінення.

Автори показали, що наслідки були сильнішими в муніципалітетах із нижчим соціально-економічним статусом та вищою залежністю від місцевого сільського господарства. Ймовірне пояснення — люди в таких регіонах мали менше можливостей уникати потенційно забруднених продуктів або замінити їх безпечнішими альтернативами.

Натомість політична узгодженість із національним урядом не була пов’язана з кращим дотриманням рекомендацій щодо безпеки.

Це важливий висновок для громадського здоров’я: навіть правильні рекомендації можуть мати обмежений ефект, якщо населення не має ресурсів для їх виконання.

Значення для сучасної медицини

Це дослідження важливе не лише як аналіз наслідків Чорнобиля. Воно має ширше значення для оцінки ризиків низькодозового радіаційного впливу, зокрема в умовах:

• ядерних аварій;
• воєнних загроз для ядерної інфраструктури;
• техногенних катастроф;
• зростання використання медичної діагностичної радіації.

Результати підкреслюють, що найбільш уразливими є плоди, новонароджені та діти раннього віку. Саме ці групи мають бути в центрі уваги під час розробки протоколів реагування на радіаційні інциденти.

Висновки

Дослідження демонструє, що наслідки Чорнобильської катастрофи можуть проявлятися через десятиліття навіть у країнах, віддалених від епіцентру аварії. Найбільш вразливими виявилися особи, які зазнали впливу внутрішньоутробно або в ранньому дитинстві.

У жінок цей вплив асоціювався з підвищеним ризиком захворювань щитоподібної залози, онкологічних захворювань, спонтанних абортів і мертвонароджень. У чоловіків достовірний зв’язок виявлено переважно з онкологічними захворюваннями.

Дослідження також показує, що біологічні ризики можуть посилюватися соціальними та поведінковими факторами — зокрема неможливістю дотримуватися захисних рекомендацій через економічні чи побутові обмеження.

ДЖЕРЕЛО: Sciencedirect

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.