Дослідження не виявило зв’язку між вживанням антибіотиків та аутоімунними захворюваннями у дітей

Halfpoint / Shutterstock.com

Протягом останніх десятиліть у світі спостерігається стійке зростання поширеності аутоімунних захворювань у дітей. Це явище викликало інтерес до вивчення потенційних факторів ризику, зокрема впливу антибіотиків у пренатальний період і в ранньому дитинстві. Попередні дослідження показували, що прийом антибіотиків може змінювати мікробіом матері та дитини, тим самим підвищуючи ризик розвитку аутоімунної патології. Однак багато з цих досліджень мали методологічні обмеження, зокрема вплив плутаних змінних (первинні показання до антибіотиків, генетична схильність тощо).

Нове дослідження, опубліковане в журналі PLOS Medicine, проведене групою науковців на чолі з Ju-Young Shin з Університету Сунгкюнкван (Республіка Корея), стало найбільшим на сьогодні аналізом зв’язку між впливом антибіотиків та ризиком розвитку аутоімунних захворювань у дітей.

Дослідження мало ретроспективний когортний дизайн і базувалося на даних Національної бази даних медичного страхування Південної Кореї (NHIS-NHID).

  • Когорта: понад 4 мільйони дітей, народжених у період з 1 квітня 2009 року по 31 грудня 2020 року.
  • Джерела даних: страхові вимоги, пов’язані з матерями та дітьми, включно з інформацією про призначення антибіотиків під час вагітності та грудного вигодовування.
  • Тривалість спостереження: понад 7 років.
  • Захворювання для відстеження:
    • цукровий діабет 1 типу;
    • ювенільний ідіопатичний артрит;
    • запальні захворювання кишечника (виразковий коліт, хвороба Крона);
    • системний червоний вовчак;
    • тиреоїдит Хашимото.

Перегляньте запис:


Дослідники розділили дітей на підгрупи залежно від наявності чи відсутності впливу антибіотиків у пренатальний період і в ранньому дитинстві та проаналізували частоту розвитку аутоімунних захворювань у кожній групі.

Результати

  • Загальний висновок: не було виявлено асоціації між застосуванням антибіотиків у вагітних або дітей раннього віку та підвищенням частоти розвитку аутоімунних захворювань.
  • Частота захворювань: показники діагностики автоімунних патологій були подібними у групах з впливом антибіотиків та без нього.
  • Порівняння з попередніми дослідженнями: результати суперечать деяким попереднім роботам, де повідомлялося про підвищений ризик розвитку автоімунних хвороб після впливу антибіотиків у критичні періоди розвитку.
  • Авторський коментар: дослідники наголошують, що попередні сигнали могли бути зумовлені не самими антибіотиками, а іншими факторами — наприклад, важкістю інфекції, яка вимагала лікування, чи наявною генетичною схильністю у дітей.

Клінічне значення

Результати мають важливе значення для клінічної практики:

  • Вони знижують рівень занепокоєння щодо можливого зв’язку між антибіотикотерапією у матері чи дитини та розвитком серйозних аутоімунних хвороб.
  • Водночас підкреслюють необхідність раціонального використання антибіотиків:
    • призначати лише за наявності чітких клінічних показань;
    • уникати необґрунтованого чи профілактичного застосування;
    • враховувати індивідуальні фактори ризику.
  • Автори також відзначають, що антибіотики залишаються важливим і життєво необхідним інструментом у лікуванні бактеріальних інфекцій у вагітних і дітей, і їхні переваги в більшості випадків переважають потенційні ризики.

Обмеження

  • Дослідження було проведене на корейській популяції, тому його результати можуть не бути повністю екстрапольованими на інші етнічні групи.
  • Хоча когорта була дуже великою, для остаточних висновків необхідні аналогічні дослідження в інших країнах та умовах.
  • Певні рідкісні аутоімунні захворювання могли бути недооцінені через обмеження бази даних.

Висновок

Масштабне ретроспективне когортне дослідження в Південній Кореї не підтвердило гіпотезу про підвищений ризик розвитку аутоімунних захворювань у дітей у зв’язку з впливом антибіотиків у пренатальний період або ранньому дитинстві. Отримані результати мають заспокійливий характер для клініцистів та пацієнтів, проте водночас акцентують на необхідності подальших досліджень у різних популяціях та групах ризику.

Автори підкреслюють: важливо не лише враховувати фактичні дані, але й зважати на індивідуальні особливості пацієнта та показання до терапії. У майбутньому інтеграція нових досліджень допоможе сформувати більш точні рекомендації щодо антибіотикотерапії в критичні періоди розвитку дитини.


ДЖЕРЕЛО: Medicalxpress


На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Третя успішна трансплантація свинячої нирк ...
Симптоми відміни стероїдів, пов'язані з пс ...
ТОП-запитань про прийом гормонів у жінок
Запис вебінару «ХХН: терапія першої лінії ...
Мозок як потенційна мішень для нових метод ...
Муковісцидоз: симптоми, лікування, причини ...
Харчова алергія пов'язана з підвищеним риз ...