Нутритивна підтримка у відділеннях інтенсивної терапії: сучасний підхід

Критичний стан пацієнтів, які перебувають у відділеннях інтенсивної терапії (ВІТ), супроводжується значними метаболічними порушеннями, що можуть викликати виснаження організму, втрату м’язової маси та довготривалі порушення фізичної функції. Одним із ключових елементів підтримки таких пацієнтів є нутритивна терапія, яка спрямована на забезпечення організму енергією, необхідними поживними речовинами, а також зниження катаболічних процесів.

Основні принципи нутритивної підтримки

Рання нутритивна підтримка:

• Початок харчування протягом 24-48 годин після госпіталізації у ВІТ.
• Використання ентерального харчування (ЕХ) як пріоритетного методу за наявності функціонуючого шлунково-кишкового тракту.

Етапи критичного стану:

• Гострий етап (до 7 днів): фаза катаболізму, коли переважає розпад білків та енергетичний дефіцит.
• Етап відновлення: анаболічна фаза з відновленням м’язової маси та функцій.

Оптимізація калорійності та білкового складу:

• Під час гострої фази рекомендовано обмеження калорійності до 40-60% від розрахункової потреби.
• Протеїнова підтримка на рівні 0,8-1,2 г/кг/день із поступовим збільшенням до 1,2-2,2 г/кг/день на етапі відновлення.

Методи нутритивної підтримки

Ентеральне харчування (ЕХ):

• Основний метод, що дозволяє зберегти бар'єрну функцію кишечника та зменшити ризик інфекцій.
• Рекомендується використання стандартних ізокалорійних сумішей.

Парентеральне харчування (ПХ):

• Використовується при неможливості забезпечення адекватного ентерального харчування.
• Вимагає обережності для уникнення ускладнень, таких як гіперглікемія та інфекції.

Комбінований підхід:

• Поєднання ЕХ та ПХ дозволяє забезпечити енергетичні потреби у пацієнтів із тяжкою мальнутрицією.

Вітаміни, мікроелементи та фармаконутрієнти

У критичному стані часто спостерігається дефіцит таких речовин, як вітамін D, селен, глутамін і вітамін С. Хоча корекція цих дефіцитів асоціюється з покращенням лабораторних показників, рандомізовані дослідження не підтвердили значного впливу на клінічні результати. Застосування антиоксидантів, омега-3 жирних кислот та інших фармаконутрієнтів також потребує подальшого вивчення.

Перегляньте запис:

Моніторинг і оцінка нутритивної підтримки

Для оцінки стану харчування пацієнтів використовуються такі інструменти:

• NUTRIC Score: враховує вік, тяжкість захворювання та інші показники.
• Біомаркери: рівні альбуміну, преальбуміну та азоту в сечі.

Ускладнення нутритивної терапії

Інтолерантність до ентерального харчування: може проявлятися нудотою, блюванням та високим залишковим об’ємом у шлунку.

Синдром повторного годування: небезпечний стан, який вимагає обережного підходу до початку терапії у пацієнтів із тривалою мальнутрицією.

Рекомендації для клінічної практики

1. Розпочинати ЕХ у перші 48 годин після госпіталізації.
2. Обмежувати калорійність у перший тиждень.
3. Інтегрувати ранню мобілізацію для зменшення втрати м’язової маси.
4. Регулярно оцінювати ефективність та переносимість нутритивної підтримки.

Висновок

Нутритивна підтримка є невід’ємною частиною лікування пацієнтів у ВІТ. Індивідуальний підхід, заснований на фазі захворювання, ризиках мальнутриції та функціональному стані пацієнта, є ключовим для досягнення найкращих результатів.

ДЖЕРЕЛО: BMJ

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.