Гнійний гідраденіт (хвороба Вернейля): сучасні підходи до діагностики, лікування та профілактики

Дата публікації: 06.06.2025

Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»

Ключові слова: профілактика, психоемоційний стан, Хвороба Вернейля, біологічна терапія, статті Аксемедін, гнійний гідраденіт, Hurley, хвороба Вернейля

Щороку 6 червня світова медична спільнота відзначає Всесвітній день хвороби Вернейля, започаткований Французькою асоціацією дослідження гідраденіту у 2012 році. Головна мета — підвищити обізнаність про гнійний гідраденіт (hidradenitis suppurativa, HS) як маловідоме, проте соціально значуще захворювання, що часто залишається недіагностованим і недолікованим.

Гнійний гідраденіт, або хвороба Вернейля, — хронічне запальне захворювання шкіри з тяжким, рецидивуючим перебігом. Часто асоціюється з метаболічними, аутоімунними та психоемоційними порушеннями.


Актуальність теми для практикуючих лікарів

Хоча поширеність гнійного гідраденіту оцінюється в межах 0,5–2%, реальна цифра, ймовірно, значно вища через недостатню настороженість лікарів та часту плутанину з іншими дерматозами (фурункульоз, акне, абсцеси). Хвороба Вернейля не має специфічних лабораторних маркерів, і тому її своєчасна діагностика базується винятково на клінічному досвіді лікаря.

Для лікарів первинної ланки, хірургів, дерматологів, гінекологів та ендокринологів важливо знати характерні ознаки хвороби, оскільки вона:

  • має тенденцію до прогресування при відсутності лікування;
  • супроводжується хронічним болем, інвалідизацією та психоемоційними розладами;
  • часто асоціюється з метаболічним синдромом, інсулінорезистентністю, запальними захворюваннями кишечника, що потребує мультидисциплінарного підходу;
  • має гендерну специфіку — переважно вражає жінок дітородного віку, що створює виклики в лікуванні під час вагітності, лактації тощо.

У контексті зростання кількості пацієнтів із хронічними шкірними захворюваннями, що негативно впливають на якість життя, хвороба Вернейля стає значущою медико-соціальною проблемою. Розуміння сучасних протоколів, зокрема біологічної терапії, можливостей хірургії та психосоціальної підтримки — є критичним для покращення результатів лікування.

Клінічні особливості та діагностика

Гнійний гідраденіт — це хронічне, рецидивуюче запалення апокринних потових залоз, що клінічно проявляється як болючі вузли, абсцеси, утворення свищів та рубців, найчастіше у ділянках згинальних поверхонь (пахви, пах, під молочними залозами, аногенітальна зона).

Діагностичні критерії:

  • рецидивні болючі вузли або гнійники;
  • типова локалізація (аксилярна, інгуінальна, періанальна);
  • хронічність перебігу з формуванням свищів і рубців.

Стадіювання за Hurley:

  • I стадія: поодинокі гнійники без свищів.
  • II стадія: рецидивні гнійники з утворенням свищів.
  • III стадія: дифузне ураження з багатьма свищами та рубцями.

Фактори ризику та патогенез

Етіологія досі не повністю з'ясована, однак наявні фактори ризику включають:

  • генетичну схильність;
  • куріння (у понад 70% пацієнтів);
  • ожиріння та інсулінорезистентність;
  • гормональні коливання (особливо у жінок репродуктивного віку);
  • хворобу Крона, анкілозивний спондиліт, аксіальну спондилоартропатію.

Імовірний патогенез охоплює фолікулярну оклюзію, надмірну імунну відповідь, дисбіоз шкіри, нестачу вітаміну D та порушення бар'єрної функції.

Сучасне лікування

Лікування є індивідуалізованим, залежить від стадії хвороби та супутньої патології.

Фармакотерапія:

  • Антибіотики: доксициклін 100 мг/добу, кліндаміцин 300 мг 2 р/д.
  • Біологічна терапія: адалімумаб (anti-TNF-α), показана при Hurley II–III.
  • Імуномодулятори: ретиноїди, інгібітори IL-17 (вивчаються).
  • Вітамін D: корекція дефіциту при низьких рівнях 25(OH)D.

Місцеве лікування:

  • антисептики (хлоргексидин, бензоїлпероксид);
  • мазі з антибіотиками;
  • регулярне очищення уражених ділянок.

Хірургічне втручання:

  • інцизії абсцесів;
  • лазерна абляція;
  • радикальна хірургія при III стадії.

Профілактика та підтримка пацієнта

Комплексна профілактика включає:

  • відмова від куріння;
  • зниження ваги;
  • носіння вільного одягу;
  • уникнення мацерації та травмування шкіри.

Психологічна підтримка — невід’ємна частина лікування. Багато пацієнтів страждають від депресії, тривожності, соціальної ізоляції. Рекомендовано направлення до психотерапевта.

Висновки

Хвороба Вернейля — серйозне захворювання, що значно знижує якість життя пацієнтів, вимагаючи мультимодального підходу до діагностики, лікування та підтримки. Своєчасне виявлення і лікування дозволяє мінімізувати ускладнення, попередити прогресування і соціальну дезадаптацію пацієнтів. У рамках Всесвітнього дня боротьби з хворобою Вернейля необхідно поширити просвітницьку роботу серед лікарів первинної ланки, дерматологів, хірургів і психотерапевтів.


ДЖЕРЕЛО: AFRH


На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Гіпербарична киснева терапія для ветеранів ...
Самотність підсилює тривожність у підліткі ...
Всесвітній день здоров’я ротової порожнин ...
Справу закрито? Дослідження заперечує існу ...
Дофамін і серотонін: як нейромодулятори фо ...
Дослідження показує, що когнітивно-поведін ...
Всесвітній день сну 2025: зробіть здоровий ...