Зв’язок між застосуванням нуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази та зниженням ризику розвитку хвороби Альцгеймера

Вступ

Хвороба Альцгеймера — провідна причина деменції в усьому світі. Зі зростанням частки людей літнього віку ця патологія створює дедалі більший тягар на системи охорони здоров’я. Стандартні підходи до лікування, зокрема ті, що спрямовані на бета-амілоїд або тау-білок, демонструють обмежену ефективність. Це стимулює пошук нових терапевтичних мішеней.

Одним із перспективних напрямів є модуляція вродженого імунітету, зокрема пригнічення активації інфламасом — білкових комплексів, які запускають каскад запальних реакцій. У механізмах хвороби Альцгеймера ключову роль відіграє інфламасома NLRP3, яка реагує на патологічні білкові накопичення та сприяє загибелі нейронів. Тому її гальмування розглядається як потенційно нейропротекторна стратегія.

Нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (НІЗТ), що зазвичай використовуються для лікування вірусних інфекцій, виявляють здатність блокувати активацію інфламасом. У цьому дослідженні оцінено, чи асоціюється тривалий прийом НІЗТ зі зменшеним ризиком розвитку хвороби Альцгеймера.

Матеріали та методи

Аналіз базувався на даних двох великих медичних реєстрів: системи охорони здоров’я ветеранів США та однієї з приватних страхових баз, що охоплює осіб із робочим медичним забезпеченням. У дослідження включалися особи віком від 50 років, які мали діагноз вірусного захворювання, але не мали попередньої діагностики деменції. Пацієнтів відслідковували з моменту першого звернення до закінчення участі в програмі, смерті або постановки діагнозу хвороби Альцгеймера.

Експозиція до НІЗТ визначалася за наявністю хоча б одного рецепта на препарат цієї групи. Основним критерієм результату було первинне встановлення діагнозу хвороби Альцгеймера.

Для аналізу використовували багатофакторну регресійну модель Кокса з корекцією на широкий спектр супутніх захворювань, демографічних показників і тривалість прийому препаратів. Для контролю системних відмінностей між групами також застосовували метод зіставлення за ймовірністю лікування.

Результати

У двох незалежних когортах було встановлено, що тривале застосування НІЗТ асоціюється зі зниженим ризиком розвитку хвороби Альцгеймера:

• У когорті ветеранів кожен додатковий рік прийому НІЗТ асоціювався зі зниженням ризику розвитку хвороби приблизно на 4–6%.
• У когорті комерційного страхування ризик зменшувався на 10–13% за кожен рік експозиції.
• Аналіз з урахуванням ризику смерті показав, що в осіб, які отримували НІЗТ, ризик хвороби Альцгеймера був зменшений на третину.

Ці результати залишалися стабільними після врахування віку, статі, супутніх хвороб, шкідливих звичок та інших чинників.

Цікаво, що інші класи противірусних препаратів, які не мають протизапальної дії, не демонстрували подібного ефекту. Це підтримує гіпотезу про специфічну роль гальмування інфламасом у зниженні ризику нейродегенерації.

Обговорення

Отримані результати узгоджуються з концепцією, що запалення відіграє ключову роль у патогенезі хвороби Альцгеймера, а тому його фармакологічне пригнічення може мати захисний ефект. НІЗТ, які здатні блокувати активацію інфламасом, потенційно можуть уповільнювати або запобігати розвитку патологічних процесів у мозку.

Автори зазначають, що отримані результати не можна однозначно інтерпретувати як причинно-наслідкові, оскільки дослідження не є рандомізованим. Проте використані методи статистичної корекції та висока узгодженість між двома незалежними базами даних підвищують довіру до висновків.

Крім того, попередні доклінічні дослідження демонстрували, що похідні НІЗТ, модифіковані для усунення побічних ефектів, зберігають протизапальну активність і не пригнічують мітохондріальні функції. Це відкриває шлях до створення нових препаратів на основі відомих молекул із кращим профілем безпеки.

Перегляньте запис:

Висновки

Застосування нуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази пов’язане зі зниженим ризиком розвитку хвороби Альцгеймера. Це відкриває перспективу для подальших досліджень і клінічних випробувань препаратів, що пригнічують інфламасому, як потенційної терапії при нейродегенеративних станах. Перспективним напрямком є розробка нових похідних з вибірковою дією на запальні шляхи без токсичного впливу на інші клітинні функції.

ДЖЕРЕЛО: Alzheimer's & Demen

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.