Зв’язок між препаратами для лікування діабету та ризиком депресії

Депресія є серйозною проблемою серед людей із цукровим діабетом, і дослідники активно шукають способи мінімізувати цей ризик. Нещодавнє дослідження, опубліковане в Annals of Internal Medicine, виявило, що агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1) пов’язані з меншим ризиком депресії порівняно з інгібіторами дипептидилпептидази-4 (DPP-4). Водночас рівень депресії серед пацієнтів, які приймали GLP-1, та серед тих, хто використовував інгібітори натрій-глюкозного котранспортера-2 (SGLT2), був подібним.

У рамках дослідження вчені використали метод емуляції клінічних випробувань для порівняння впливу препаратів GLP-1, SGLT2 та DPP-4 на ризик депресії. Дослідники підібрали групи з 14 665 учасників, які приймали GLP-1, та таку ж кількість тих, хто отримував SGLT2. Також була створена група з 13 711 учасників, які приймали GLP-1, та така ж кількість пацієнтів, які приймали DPP-4. Усі учасники були віком від 66 років, мали цукровий діабет 2 типу і не мали історії депресії або не приймали антидепресанти протягом останнього року.

Дослідження базувалося на національних адміністративних даних Medicare США та проводилося з урахуванням супутніх факторів, таких як вік, ожиріння та тривалість лікування.

Результати дослідження.

Протягом періоду дослідження 961 учасник, які приймали GLP-1, мали депресію, порівняно з 902 учасниками, які приймали SGLT2, що вказує на подібний рівень ризику. Однак у групі, яка приймала GLP-1, було виявлено на 10% менший ризик депресії у порівнянні з групою, яка приймала DPP-4. Подібні результати також спостерігалися серед учасників із різними рівнями ожиріння та тривалістю лікування.

Дослідники також виявили, що триваліше використання GLP-1 пов’язане зі ще нижчим ризиком депресії. Це відкриття узгоджується з попередніми дослідженнями, які вказують на потенційний позитивний вплив GLP-1 на психічне здоров’я.

Можливі механізми впливу GLP-1 на психічне здоров’я.

Хоча точний механізм, через який GLP-1 може знижувати ризик депресії, залишається не до кінця зрозумілим, існує кілька гіпотез:

• Зниження маси тіла: Дослідження підтверджують, що зменшення маси тіла позитивно впливає на психічне здоров’я, оскільки ожиріння є фактором ризику депресії.
• Регуляція глікемії: Покращений контроль рівня глюкози може сприяти стабільності настрою та зниженню ризику депресії.
• Нейропротекторний ефект: Існують дані, що GLP-1 може мати прямий вплив на центральну нервову систему, включаючи нейропротекцію та зниження рівня запалення в головному мозку.

Перегляньте запис:

Автори дослідження визнають, що їхні результати мають певні обмеження. Наприклад, вони не мали доступу до таких важливих показників, як рівень гемоглобіну A1C та індекс маси тіла, які могли вплинути на вибір терапії. Крім того, середній вік учасників становив 73 роки, що може обмежувати узагальнення результатів для молодших пацієнтів або тих, хто приймає GLP-1 з метою зниження ваги, а не для лікування діабету.

Ще одним важливим фактором є короткий період спостереження (2 роки), що не дозволяє оцінити довготривалі ефекти GLP-1 на ризик депресії. Майбутні дослідження можуть надати додаткові докази щодо впливу цих препаратів на психічне здоров’я, включаючи проведення рандомізованих контрольованих випробувань.

Висновки.

Це дослідження додає ще один важливий аспект до вибору терапії при діабеті 2 типу. Виявлення зв’язку між GLP-1 та зниженим ризиком депресії може допомогти лікарям при виборі індивідуальної стратегії лікування для своїх пацієнтів. У майбутньому додаткові дослідження можуть підтвердити ці результати та розширити розуміння механізмів, через які GLP-1 впливають на психічне здоров’я.

ДЖЕРЕЛО: Medical news today

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.