Тривожні розлади у дітей

Тривога є звичайною реакцією на стрес або передбачувану небезпеку. Це допомагає людям підготуватися та вжити заходів, щоб уникнути джерела загрози або впоратися з ситуацією, яка може виникнути. Однак у деяких людей тривога стає інтенсивною та гострою або триває значно довше часу, коли це корисно.

Рекомендуємо долучатись до Neurology Thursday.

Насправді це може негативно вплинути на повсякденне життя і реакції людини, після чого це стає тривожним розладом. Такі стани включають тривогу розлуки, соціальну тривожність, обсесивно-компульсивний розлад і різні фобії. Тривожні розлади є одними з найпоширеніших дитячих психічних захворювань у США.

Причини тривожності у дітей

Серед інших причин у дітей може розвинутися тривога через будь-яке з наступного:

• Проблеми в домашній обстановці.
• Травматичні життєві події.
• Втрата близьких членів сім'ї або друзів.
• Тривога, пов’язана зі школою, включаючи академічні занепокоєння або знущання.

Ознаки тривожного розладу

У дітей можуть виявлятися ознаки тривожного розладу, такі як:

• Труднощі в концентрації.
• Проблеми зі сном, включаючи пробудження з кошмарами.
• Втрата апетиту або зміни харчових звичок.
• Часті скарги на нездужання.
• Зміна настрою, включаючи плаксивість або дратівливість без видимої причини.
• Почуття страху або паніки.

Поширені типи тривожних розладів у дитинстві

Діти та підлітки можуть відчувати будь-який з наступних типів тривожного розладу:

• Страхи або фобії.
• Тривога розлуки.
• Генералізований тривожний розлад.
• Соціальна тривожність.

Страхи або фобії перед певними ситуаціями можуть розвинутися через сутності, такі як монстри, вода та дивні тварини. Різниця між страхом перед невідомими або відомими негативними подіями чи об’єктами та фобією полягає в тому, що звичайний страх можна подолати й він не заважає решті життя. Навпаки, фобія всепоглинаюча і може врешті-решт зайняти всі думки людини та визначати реакції.

Що бажаєте дізнатись з психології, лікарю?

Сепараційна тривога стосується страху, який виявляють деякі діти, коли їх розлучають зі своїми батьками або звичайними опікунами, зазвичай у віці близько 6 місяців. Якщо вона триватиме й посилюватиметься, діти, швидше за все, вважатимуть, що їхні перші дошкільні заклади чи дитячі заклади будуть джерелом великої тривоги. Іноді тривога розлуки може вказувати на наявність сімейних труднощів або змін.

Генералізований тривожний розлад відноситься до поширеного та необґрунтованого почуття тривоги, яке відрізняється від страху чи занепокоєння відсутністю будь-якої чіткої причини, чи періоду часу. Це досить довготерміновий стан і впливає на мислення людини про широкий спектр життєвих ситуацій і проблем, а не про будь-яку конкретну ситуацію, через яку людина насправді переживає або, ймовірно, незабаром зіткнеться. Якщо дитині з таким захворюванням дати пораду щодо одного питання, занепокоєння з приводу іншої ситуації виявиться відразу, і тому тривога не вщухне.

Дитина може бути сором’язливою, але все одно може сподіватися на можливість провести час з друзями або в соціальному оточенні, де це буде приємно. Однак діти з соціальною тривогою завжди вагаються, чи виходять із зони комфорту, будь то вдома чи просто у своїй кімнаті. Покупки, відповіді на телефонні дзвінки, поїздки до школи, поїздки в громадському транспорті чи зустрічі з друзями завжди викликають тривогу, незалежно від інших, які беруть участь у цій діяльності. Ця тривога є справжнім, нестерпним страхом, а не легким побоюванням, і утримує дитину від будь-якої публічної взаємодії.

Посттравматичний стресовий розлад і обсесивно-компульсивний розлад є іншими більш рідкісними формами тривожного розладу у дітей.

Наслідки

Наявність довгострокової тривоги в дитинстві є складним і трудомістким процесом, який може призвести до крайньої затримки емоційного росту людини, соціального розвитку, академічної успішності, сімейного життя та загального розвитку. Ці розлади, ймовірно, збережуться в подальшому житті та мучать дитину протягом усього дорослого життя. Вони можуть викликати повноцінні психічні розлади в підлітковому або ранньому дорослому віці, такі як депресія, зловживання алкоголем, наркоманія та суїцидальні нахили.

Лікування

Тривожні розлади різноманітні, тому дітям пропонується широкий вибір варіантів їх лікування. До них належать методи лікування, консультування та когнітивно-поведінкова терапія, залежно від типу розладу.

Ліки

Ліки використовуються лише у випадках важкого тривожного розладу, який не піддається лікуванню за допомогою консультування чи інших заходів. Для досягнення клінічного ефекту може знадобитися до 4 тижнів, тому цей період часу має пройти, перш ніж просити змінити тип або дозування ліків.

Консультування

Багато дітей, які страждають на тривожний розлад, можуть не знайти співчутливого слухача чи розуміючу людину, якій можна довіритися чи попросити поради. Для таких дітей професійний консультант може запропонувати допомогу або нейтральне місце, щоб розвіяти їхні тривоги та страхи, усвідомлюючи, що їхні сім’ї не беруть участі в розмові. Їм легше поговорити про деякі речі з іншою людиною, яка не пов’язана з ними або не є частиною їх повсякденного оточення. Професійні консультанти можуть допомогти знайти способи впоратися з джерелом тривоги.

Когнітивно-поведінкова терапія

Когнітивно-поведінкову терапію або КПТ також називають розмовною терапією. Його пропонують професіонали, які можуть допомогти дітям із тривогою пропрацювати свої думки та дії. Вони аналізують поведінку цих дітей, щоб викликати в них бажані та продуктивні зміни.

ДЖЕРЕЛО: https://www.news-medical.net