Європейські експерти оновили підхід до терапії ожиріння інкретиновими препаратами - останні клінічні рекомендації

Інкретинові препарати, насамперед агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1, суттєво змінили сучасні підходи до лікування ожиріння. Вони продемонстрували значний вплив на зниження маси тіла та кардіометаболічні ризики.

Водночас широке впровадження такої терапії привернуло увагу до нових клінічних питань.

Серед них:

• нутритивний статус пацієнтів;
• ризик дефіциту білка, вітамінів і мікроелементів;
• втрата м’язової маси;
• психічне здоров’я;
• тривале ведення пацієнтів.

Новий європейський консенсус

Європейська асоціація з вивчення ожиріння, Європейська федерація асоціацій дієтологів та Європейська коаліція людей, які живуть з ожирінням, опублікували спільний консенсус щодо безпечного застосування інкретинової терапії.

У консенсусі наголошено, що медикаментозне лікування ожиріння має супроводжуватися комплексним підходом, а не обмежуватися лише призначенням препарату.

Медична нутритивна терапія як обов’язкова складова лікування

Одним із головних положень документа є визнання медичної нутритивної терапії обов’язковою частиною лікування. Автори зазначають, що призначення інкретинової терапії без системного супроводу дієтолога може підвищувати ризик нутритивних порушень.

Особливо це актуально для пацієнтів, у яких спостерігаються:

• значне зниження апетиту;
• виражені гастроінтестинальні побічні ефекти;
• недостатнє споживання білка;
• ризик дефіциту вітамінів;
• ризик дефіциту мікроелементів.

Фахівці рекомендують індивідуально коригувати харчування та, за потреби, темпи титрування дози препарату. Такий підхід може допомогти поліпшити переносимість лікування та підтримати адекватний нутритивний статус.

Втрата безжирової маси тіла

Окрему увагу в консенсусі приділено втраті безжирової маси тіла. Аналіз результатів клінічних досліджень показав, що 24–30 % загального зниження маси тіла під час інкретинової терапії може припадати саме на безжирову масу.

Переважно йдеться про скелетні м’язи. Це має особливе значення для пацієнтів старшого віку, у яких ризик саркопенії є підвищеним.

Як оцінювати ефективність лікування

Експерти пропонують орієнтуватися не лише на індекс маси тіла.

Для повнішої оцінки результатів лікування рекомендовано враховувати:

• окружність талії;
• склад тіла;
• співвідношення втрати жирової та безжирової тканини;
• м’язову силу;
• фізичну працездатність.

Орієнтовним цільовим співвідношенням експерти називають близько 3:1 між втратою жирової та безжирової тканини.

Методи оцінки складу тіла

Для оцінки складу тіла можуть використовуватися різні методи.

Серед них:

• двоенергетична рентгенівська абсорбціометрія;
• денситометрія;
• біоімпедансний аналіз;
• тести м’язової сили;
• тести фізичної працездатності.

Такі підходи дозволяють оцінювати не лише загальне зниження маси тіла, а й те, які саме тканини втрачаються під час лікування.

Як зберегти м’язову масу

Для збереження м’язової маси під час інкретинової терапії консенсус рекомендує комплексний підхід.

Він може включати:

• достатнє споживання білка;
• регулярні силові тренування;
• поєднання силових вправ з аеробними навантаженнями;
• індивідуальну корекцію харчування;
• призначення вітамінно-мінеральних добавок за показаннями.

Фізична активність і харчова підтримка мають підбиратися з урахуванням віку, супутніх захворювань, функціонального стану та індивідуальних потреб пацієнта.

Психологічна підтримка пацієнтів

Важливою складовою лікування є психологічна підтримка. Значне зниження маси тіла може супроводжуватися змінами самоідентифікації, емоційними труднощами або поверненням психоемоційних розладів. Також можливе загострення або повторна поява порушень харчової поведінки.

Тому перед початком терапії рекомендовано проводити скринінг:

• психічного стану;
• ризику порушень харчової поведінки;
• алкогольної залежності;
• інших факторів, які можуть впливати на безпеку та тривалість лікування.

Мультидисциплінарний підхід

Консенсус підкреслює необхідність мультидисциплінарного супроводу пацієнтів.

До ведення можуть бути залучені:

• лікар, який призначає терапію;
• дієтолог;
• фахівець із фізичної реабілітації;
• психолог або психотерапевт;
• інші спеціалісти залежно від супутніх захворювань.

Такий підхід допомагає оцінювати не лише зміну маси тіла, а й загальний стан здоров’я, переносимість лікування, харчування, фізичну активність і психоемоційний стан.

ДЖЕРЕЛО: Thelancet

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.