Відкриття біомаркерів синдрому раптової дитячої смерті: новий крок до ідентифікації немовлят із групи ризику

Нове дослідження Університету Вірджинії в США, опубліковане в журналі The Lancet, виявило біомаркери синдрому раптової дитячої смерті (СРДС) у зразках крові немовлят. Це відкриття може стати основою для створення тестів, що дозволять ідентифікувати дітей із підвищеним ризиком СРДС та розробити ефективні профілактичні стратегії.

Перегляньте запис майстер-класу «Українська школа педіатрії».

СРДС (синдрому раптової дитячої смерті) – це нез’ясоване захворювання, яке стає причиною близько 80% смертей серед немовлят віком до одного року. Незважаючи на тривалі дослідження, точні механізми розвитку синдрому залишаються незрозумілими.

На сьогодні найефективнішими профілактичними заходами вважають:

• Сон немовляти на спині до року.
• Використання твердого матраца.
• Відсутність м'яких предметів у ліжечку.
• Відносно прохолодне середовище для сну.
• Використання пустушки.
• Уникнення тютюнового диму.
• Грудне вигодовування та своєчасна імунізація.

Проте ці заходи не гарантують повного захисту, тому науковці продовжують шукати біологічні маркери, що можуть допомогти у ранньому виявленні дітей із групи ризику.

Що показало дослідження?

Команда дослідників проаналізувала зразки сироватки крові 300 немовлят, оцінюючи рівні 828 різних метаболітів. Вони зосередилися на біохімічних процесах, пов’язаних із нейронною передачею, стресовою реакцією та гормональною регуляцією, які можуть сприяти розвитку СРДС.

Основні знахідки:

• Визначено 35 біомаркерів, що корелюють із ризиком СРДС.
• Виявлено зв’язок між підвищеним рівнем орнітину (амінокислота, яка бере участь у виділенні аміаку з організму) та розвитком СРДС.
• Фосфатидилхоліндіацил – біомаркер, що відіграє важливу роль у розвитку легень і серцево-судинної системи плода.

Після коригування впливу факторів, таких як вік, стать і расова приналежність немовлят, отримані результати свідчать про можливість використання цих біомаркерів для ранньої ідентифікації немовлят із групи ризику.

Автори дослідження планують провести масштабніші дослідження для підтвердження своїх висновків та розробки тест-систем, які дозволять лікарям прогнозувати ризик СРДС ще до появи клінічних проявів.

Наше дослідження є найбільшим на сьогодні, яке виявляє, як маленькі молекули в крові можуть бути біомаркерами СРДС,

– зазначив один із дослідників Кейт Л. Кін.