Когнітивно-поведінкова терапія: нові докази впливу на структуру мозку

Дата публікації: 03.09.2025

Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»

Ключові слова: МРТ, психотерапія, депресія, гіпокамп, когнітивно-поведінкова терапія, сіра речовина, мигдалина, нейробіологічні зміни

BlurryMe / Shutterstock.com

Депресія є одним із найпоширеніших психічних розладів у світі, від якого страждають близько 280 мільйонів людей. Вона супроводжується не лише психологічними симптомами, а й структурними змінами в головному мозку, зокрема у передньому гіпокампі та мигдалині — ділянках, що відповідають за обробку емоцій. Традиційні методи лікування включають медикаментозну терапію та електростимуляцію, ефективність яких щодо змін у мозкових структурах була підтверджена. Проте досі не існувало переконливих доказів аналогічного впливу психотерапії.

Дослідники з Мартін Лютер Університету Галле-Віттенберг (MLU) та Університету Мюнстера вперше продемонстрували, що когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) здатна призводити до анатомічних змін у мозку, зокрема до збільшення об’єму сірої речовини. Результати опубліковані в журналі Translational Psychiatry.

У дослідженні взяли участь 30 пацієнтів з діагностованою гострою депресією. Для оцінки ефектів психотерапії було проведено:

  • структурну МРТ до та після курсу з 20 сеансів КПТ;
  • клінічні інтерв’ю, спрямовані на аналіз депресивних симптомів (зокрема труднощів у ідентифікації та вираженні емоцій);
  • контрольну групу з 30 здорових учасників, які не проходили лікування.

Таке поєднання методів дозволило порівняти як клінічні, так і нейробіологічні результати втручання.

Основні результати

  • У 19 з 30 пацієнтів після завершення курсу КПТ майже не виявлялося ознак гострої депресії.
  • Вперше задокументовано анатомічні зміни: спостерігалося значне збільшення об’єму сірої речовини у лівій мигдалині та правому передньому гіпокампі.
  • Виявлено чіткий зв’язок між анатомічними змінами та клінічними проявами: пацієнти зі збільшенням сірої речовини у мигдалині демонстрували більш виражене зниження емоційної дисрегуляції.

Таким чином, психотерапія має не лише функціональний, а й структурний вплив на мозок.

За словами професора Ронні Редліха, очільника кафедри біологічної та клінічної психології MLU, результати свідчать:

  • КПТ може виступати рівноцінною альтернативою медикаментозному лікуванню та електростимуляції, забезпечуючи як клінічний ефект, так і нейробіологічні зміни;
  • вперше задокументовано біомаркер ефективності психотерапії у вигляді збільшення сірої речовини;
  • різні методи лікування (медикаменти, психотерапія, електростимуляція) мають свою ефективність для різних груп пацієнтів, тому важливо дотримуватися індивідуалізованого підходу.

Висновки

Отримані дані підтверджують, що когнітивно-поведінкова терапія здатна викликати не лише клінічні покращення, а й структурні зміни в мозку. Це відкриває нові перспективи для розробки біомаркерів ефективності психотерапії та обґрунтовує її місце як повноцінної медичної альтернативи фармакологічним та інвазивним методам лікування депресії.


ДЖЕРЕЛО: Medical Xpress


На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Бактеріальний менінгіт та менінгококова ін ...
Неврологічні розлади проти нейродегенерати ...
Використання соціальних мереж пов’язане з ...
Діагностичне значення непропорційно збільш ...
Подвійний інгібітор SGLT1/2 захищає від ін ...
Дофамін і серотонін: як нейромодулятори фо ...
СІЗЗС можуть прискорити зниження когнітив ...