Виявлено новий ген хвороби Паркінсона

Виявлено новий ген для раннього початку хвороби Паркінсона (ХП), відкриття, яке, на думку експертів, матиме важливі клінічні наслідки в недалекому майбутньому. Варіант у гені PSMF1, регуляторі протеасоми, був виявлений у 15 сім'ях з 13 країн світу, з 22 постраждалими особами.

«Ці сім'ї були етнічно різноманітні, і у всіх з них варіант у гені PSMF1 корелював із неврологічним фенотипом. Ми знаємо, що це дуже чіткий генотип/фенотип — пацієнти з місенс-мутацією мають «м'які» симптоми, тоді як у тих, хто має прогресуючий варіант з втратою функції, найтяжчий фенотип», — зазначила вона.

«Наші результати однозначно пов'язують дефектний PSMF1 з раннім початком ХП і нейродегенерацією та припускають дисфункцію мітохондрій як механістичний фактор», — повідомила дослідниця Франческа Магрінеллі, доктор медицини, доктор філософії з Інституту неврології Queen Square, UCL, Лондон, Великобританія, делегатам Конгресу Європейської академії неврології 2024 року.

Управління очікуваннями пацієнтів

Ті, хто мав «м'який» варіант, мали ранній початок ХП у віці від другої до п'ятої декади життя з пірамідальними ознаками, дисфазією, психіатричними коморбідностями та ранньою дискінезією, викликаною леводопою. У тих, хто мав проміжний тип, симптоми ХП починаються в дитинстві та включають, серед іншого, глобальну гіпокінезію, затримку розвитку, мозочкові ознаки, а в деяких випадках, асоційовану епілепсію. У більшості випадків на МРТ головного мозку виявлялася гіпоплазія мозолистого тіла, зазначила Магрінеллі. У найбільш постраждалих осіб спостерігалася перинатальна летальність з неврологічними проявами. Хоча може здатися, що генетика ХП є переважно академічною вправою, незабаром вона надасть практичну інформацію, яка допоможе лікувати пацієнтів, заявила експерт з ХП Крістін Кляйн, доктор медицини з Інституту нейрогенетики та відділу неврології, Університет Любека, Гельсінкі, Фінляндія, на конференції. Генетика ХП є складною, навіть в межах однієї сім'ї. Тому дуже важливо оцінити патогенність різних варіантів, зазначила Кляйн. 

Я впевнена, що у всіх вас був звіт щодо генетичної панелі хвороби Паркінсона, і він містив варіант невизначеного значення. Це найгірше, що може статися. Лабораторія не знає, що це означає. Ви не знаєте, що це означає, і ви не знаєте, що сказати пацієнту. То як це обійти?

Кляйн сказала, що перед проведенням будь-якого генетичного тестування лікарі повинні повідомити пацієнта, що він може мати генетичний варіант невизначеного значення. Це не розв'язує проблему, але допомагає лікарям керувати очікуваннями пацієнтів.

Клінічна значущість на шляху?

 Хоча може здатися, що всі ідентифіковані варіанти, що передбачають ХП, серед яких, окрім PSMF1, є добре відомі LRRK2 і GBA1, можуть виглядати однаково, це не так, коли враховується історія хвороби пацієнта, зазначила Кляйн. Наприклад, вік початку ХП може відрізнятися між ідентифікованими варіантами, і це призвело до «зміни парадигми», коли чисто генетичне відкриття називають хворобою. Це вперше сталося при хворобі Гентінгтона, коли дослідники дали особам з високим генетичним ризиком розвитку хвороби, але без клінічних симптомів, мітку «нульової стадії хвороби». Це важливо зазначити, «тому  якщо ми досягнемо стадії, коли з'являться ліки, що можуть уповільнити або навіть запобігти прогресуванню хвороби Паркінсона, то буде важливо мати пацієнтів, про яких ми знаємо, що вони розвиваються, щоб взяти участь у клінічних випробуваннях таких препаратів», сказала Кляйн. Вона навела приклад сім'ї, з якою нещодавно зіткнулася, у якої результати генетичного тестування показали варіанти невідомого значення, тому Кляйн відправила зразки цієї сім'ї до спеціалізованої лабораторії в Данді, Шотландія, для подальшого аналізу. 

«Біохіміки виявили, що цей варіант дійсно патогенний і активує кіназу, тому це дуже корисно і дуже важливо, оскільки наразі є клінічні випробування препаратів проти хвороби Паркінсона з інгібіторами кінази», зазначила вона.

«Якщо ви вважаєте, що є щось інше [понад виявлення невизначеного значення] у вашій панелі ХП, і ви не задоволені генетичним звітом, відправте його в інше місце», порадила Кляйн.

«У майбутньому ми побачимо набагато більше пацієнтів з генетичною хворобою Паркінсона», передбачила вона, зазначивши два недавні попередні клінічні випробування, які показали певні обіцянки щодо нейрозахисту у пацієнтів з раннім ХП.

«Побачимо, чи буде світло в кінці тунелю», сказала вона, але незабаром може стати можливим знайти лікування, що затримує або навіть запобігає початку ХП.

ДЖЕРЕЛО: https://www.medscape.com/

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.