Неврологічні діагнози до та після черепно-мозкової травми

Черепно-мозкова травма може бути пов’язана з неврологічними захворюваннями у двох напрямках: не лише підвищувати ризик їх розвитку, а й частіше виникати в людей, які вже мають передумови до інсульту, деменції, хвороби Паркінсона або епілепсії.

На це вказують результати дослідження за участю ветеранів старшого віку, у якому науковці проаналізували частоту чотирьох неврологічних захворювань до та після гострої черепно-мозкової травми.

До аналізу включили 13 801 ветерана з гострою ЧМТ та зіставили їх у співвідношенні 3:1 із 41 403 ветеранами без ЧМТ. Учасників підбирали за віком, статтю, расовою та етнічною приналежністю і датою звернення по медичну допомогу.

Середній вік учасників становив 77,8 року, а 96,5% досліджуваної популяції були чоловіками.

Дослідники оцінювали нові випадки інсульту, хвороби Паркінсона, епілепсії та деменції за кодами МКХ. У когорті з ЧМТ аналізували періоди протягом одного року до та одного року після травми, а в контрольній групі без ЧМТ — відповідний дворічний період. Осіб, у яких відповідне неврологічне захворювання було діагностовано раніше, виключали з аналізу.

Результати показали, що ще до виникнення черепно-мозкової травми у ветеранів, які згодом її зазнали, частота всіх чотирьох досліджуваних неврологічних захворювань була суттєво вищою порівняно з учасниками без ЧМТ.

Зокрема, частота інсульту була приблизно у 3,2 раза вищою, деменції — у 3,1 раза, а хвороби Паркінсона — приблизно утричі вищою. Найбільшу різницю виявили щодо епілепсії: її частота була більш ніж у 4 рази вищою серед ветеранів, які пізніше зазнали ЧМТ.

Після врахування супутніх захворювань та частоти використання медичних послуг зв’язок дещо послабився, проте залишався статистично значущим.

Отримані результати можуть свідчити про те, що певні неврологічні захворювання самі по собі створюють передумови для травм. Наприклад, порушення рухливості, рівноваги, когнітивних функцій або виникнення судом можуть підвищувати ризик падінь та інших подій, здатних призвести до ЧМТ.

Водночас після перенесеної черепно-мозкової травми дослідники також зафіксували подальше зростання частоти окремих неврологічних захворювань.

Протягом року після ЧМТ частота інсульту була на 83% вищою порівняно з періодом до травми. Ризик розвитку епілепсії зріс більш ніж удвічі — показник захворюваності був у 2,29 раза вищим.

Також після ЧМТ спостерігалося підвищення частоти деменції на 24%. Водночас для хвороби Паркінсона статистично значущого збільшення частоти після травми порівняно з періодом до неї не виявили.

Перегляньте запис:

Таким чином, дослідники встановили двонаправлений зв’язок між черепно-мозковою травмою та низкою неврологічних станів. З одного боку, інсульт, деменція, хвороба Паркінсона та епілепсія можуть бути пов’язані з підвищеним ризиком подальшого отримання ЧМТ. З іншого — сама травма може супроводжуватися подальшим зростанням ризику інсульту, епілепсії та деменції.

Автори наголошують, що результати можуть мати практичне значення для профілактики травм. Пацієнти старшого віку з неврологічними захворюваннями потенційно можуть потребувати більш активної оцінки ризику падінь, порушень рівноваги, мобільності та інших факторів, здатних призвести до черепно-мозкової травми.

Водночас після перенесеної ЧМТ може бути важливим подальше клінічне спостереження з урахуванням підвищеного ризику розвитку окремих неврологічних захворювань.

Дослідження має важливе обмеження: його учасниками були переважно чоловіки старшого віку з ветеранської популяції. Тому поки що невідомо, наскільки отримані результати можна безпосередньо поширювати на загальну популяцію.

Автори вважають, що подальші дослідження мають визначити, чи можуть цілеспрямовані заходи профілактики ЧМТ у пацієнтів з інсультом, деменцією, хворобою Паркінсона та епілепсією зменшити ризик травм і пов’язаних із ними ускладнень.

Перегляньте запис:

ДЖЕРЕЛО: American Academy of Neurology

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.