Невідкладна допомога у разі напруженого пневмотораксу

Напружений пневмоторакс є ускладненням клапанного пневмотораксу і за своїм механізмом є закритим. Його відмінністю від закритого пневмотораксу є високий тиск повітря в плевральній порожнині. Напружений пневмоторакс спричиняє зміщення середостіння, колабування легень, швидке наростання підшкірної емфіземи.

Необхідно очікувати напружений пневмоторакс та надавати допомогу, якщо у пораненого виявлена значна проникаюча або закрита травма грудної клітки, та присутнє одне або більше з наступного:

- важкий або прогресуючий респіраторний дистрес;

- значне або прогресуюче підвищення частоти дихання;

- аускультативно відсутність або істотне ослаблення дихання на одному боці;

- зниження сатурації крові <90% за даними пульсоксиметрії;

- шок;

- травматична зупинка серця за відсутності інших фатальних поранень.

Пам’ятайте: якщо своєчасно не надати допомогу, напружений пневмоторакс може наростати та призводити до шоку і зупинки серця.

Невідкладна допомога при очікуваному напруженому пневмотораксі:

- Якщо у пораненого наявна оклюзійна пов’язка, слід або відклеїти один край, або повністю її зняти.

- Проводити постійний моніторинг сатурації крові киснем.

- Перемістити пораненого у стабільне бокове положення, поки він не прийде у свідомість, після чого посадити його для підтримання прохідності дихальних шляхів у разі щелепно-лицевої травми.

- Виконати декомпресію грудної порожнини з боку пошкодження, використовуючи голку – катетер 14G або 10G довжиною понад 8 см (3,25 дюйма).

- Якщо у пораненого виявлена значна проникаюча або закрита травма грудної клітки, та присутні ознаки травматичної зупинки серця (відсутність пульсу, дихання, реакції на біль або інших ознак життя), виконати двосторонню пункційну декомпресію перш ніж припинити подальше надання допомоги.

Пам’ятайте:

* Пункційну декомпресію можна виконувати як у 5-му міжреберному проміжку по передній пахвинній лінії, так і у 2-му міжреберному проміжку по середньоключичній лінії. Упевніться, що точка проколу голкою розміщена не медіально (в середину) від лінії соска, і голка не спрямована в бік серця.

* Голка / катетер мають вводитись під кутом, перпендикулярним поверхні грудної клітки, поверх краю ребра. Ввести голку/катетер до упору та витримати 5-10 секунд для того, щоби власне декомпресія відбулася.

* Після проведення декомпресії видалити голку і залишити катетер на місці.

Пункційна декомпресія вважається успішною, якщо:

- зменшуються ознаки респіраторного дистресу;

- чітко відчутний звук виходу повітря з грудної порожнини одразу після введення голки / катетеру (може бути важко оцінити у разі гучного шуму навколо);

- сатурація крові збільшилась понад 90% (це може відбутися лише через декілька хвилин, або навіть не відбутися на значній висоті польоту);

- поранений, що був без ознак життя, приходить до свідомості та/або в нього з’являється пульс на променевій артерії.

• Якщо проведена пункційна декомпресія не призвела до зменшення у пораненого ознак / симптомів напруженого пневмотораксу:

- Виконати другу спробу пункційної декомпресії на боці пораненого в іншій точці, в залежності від того, де виконана перша спроба.

- Розгляньте, чи потрібно зробити декомпресію на іншому боці, виходячи з механізму травми.

• Якщо одразу проведена пункційна декомпресія спочатку була ефективною, але протягом часу відновились ознаки напруженого пневмотораксу:

- Виконати ще одну спробу пункційної декомпресії на боці пораненого в тій самій точці, де була виконана перша спроба.

- Продовжуйте постійно переоцінювати стан пораненого!

• Якщо друга спроба пункційної декомпресії також виявилась невдалою:

- Перейти до розділу Circulation / Кровообіг протоколу ТССС

ДЖЕРЕЛО