Імунологи розкрили механізм стійкості до укусів кліщів: крок до створення вакцини

Дата публікації: 11.04.2025

Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»

Ключові слова: імунна відповідь, хвороба лайма, кліщовий енцефаліт, вакцина проти кліщів, антигени кліщів, хвороба Лайма

Команда імунологів зробила важливе відкриття, яке може суттєво змінити підхід до профілактики захворювань, що передаються через укуси кліщів. Виявилося, що речовини, які кліщі вприскують у шкіру під час укусу, здатні викликати імунну відповідь організму, що формує стійкість до подальших укусів. Цей механізм може стати основою для розробки вакцин проти кліщів і захворювань, які вони переносять, таких як хвороба Лайма і кліщовий енцефаліт.

У результаті дослідження, опублікованого в журналі Science Translational Medicine, науковці ідентифікували 199 білкових сполук (антигенів), які містяться у слині кліщів і взаємодіють з імунною системою людини та тварин. Саме ці речовини, за словами дослідників, можуть бути використані як основа для створення вакцин, що запобігатимуть тривалому прикріпленню кліща до тіла, а відтак — і передачі небезпечних збудників.

Як працює імунна стійкість до кліщів?

Під час експериментів на морських свинках дослідники спостерігали, як організм реагує на повторні укуси кліщів. У тварин, які вже були укушені раніше, вироблялись специфічні антитіла, що під час наступного контакту з кліщем запускали імунну відповідь. Це призводило до того, що кліщ не міг довго залишатися прикріпленим і передчасно від’єднувався від тіла. Така реакція значно знижує ризик інфікування, адже ймовірність передачі збудників зростає з кожною годиною перебування кліща на тілі.

Як ідентифікували потенційні антигени?

Для виявлення антигенів, які здатні провокувати імунну відповідь, вчені проаналізували зразки крові людей зі стійкістю до укусів кліщів, пацієнтів із хворобою Лайма, а також тварин — морських свинок і мишей, яких кусали кліщі. Було виявлено, що у всіх цих випадках імунна система продукує антитіла, які розпізнають і зв’язуються з білками кліщів.

Серед знайдених білків були й такі, що пригнічують гістамінові рецептори — елементи, які відіграють важливу роль у запуску імунної відповіді. Це відкриття особливо важливе, адже воно вказує на те, що кліщі еволюційно адаптувалися до пригнічення імунної реакції господаря, однак організм все ж здатен з часом виробити ефективну відповідь.

Перспективи застосування

Нові знання про молекулярний склад слини кліщів та специфіку імунної відповіді на неї відкривають шлях до створення вакцин, які не лише запобігатимуть передачі інфекцій, але й зменшуватимуть загальну кількість укусів. Це може мати серйозні наслідки для громадського здоров’я, особливо в регіонах із високим рівнем поширення кліщових інфекцій.

Робота імунологів ще раз доводить, наскільки тісно пов’язані механізми захисту нашого організму з еволюційними стратегіями паразитів. І хоча попереду ще багато досліджень, сьогоднішнє відкриття — важливий крок до майбутнього без кліщових інфекцій.


ДЖЕРЕЛО: Science Translational Medicine


На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Віддалені результати мініінвазивних методі ...
Дослідницьке визначення та основа для гост ...
Вплив дієтичних напоїв та перероблених про ...
Лайфхаки для лікарів від професора Д. Іван ...
Пероральні цукрознижуючі препарати проти і ...
COVID-19 значно підвищує ризик діабету у д ...
FDA схвалило перше лікування міастенії у д ...