Ентеральне харчування недоношених немовлят — вивчаємо вимоги Наказу МОЗ України від 05.05.2021 № 870
Дата публікації: 19.05.2021
Автори: Міністерство охорони здоров'я України
Ключові слова: протокол, наказ моз, грудне молоко, ентеральне харчування, передчасно народжений, недоношені, нехарчове смоктання, наказ МОЗ

Уніфікований клінічний протокол вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Ентеральне харчування недоношених немовлят» (Далі — Протокол) затверджено Наказом Міністерства охорони здоров’я від 05.05.2021 № 870 (далі — Наказ 870).
Протокол розроблений на основі клінічної настанови «Ентеральне харчування недоношених немовлят», в якій наведено найкращу практику ентерального харчування цієї категорії новонароджених. У Протоколі підкреслюється:
Остаточне рішення щодо вибору плану ентерального харчування мають ухвалювати відповідні працівники охорони здоров'я з урахуванням:
• клінічних даних, отриманих у конкретної дитини;
• результатів діагностики;
• методів лікування, що застосовуються.
Протокол не стосується якоїсь специфічної нозологічної форми, а представляє сучасні рекомендації щодо ентерального харчування недоношених немовлят.
Мета Протоколу: організація надання медичної допомоги та покращення результатів виходжування недоношених немовлят шляхом оптимізації їх ентерального харчування.
Протоколом регламентовано організацію ентерального харчування передчасно народженим дітям на стаціонарному етапі і після виписки додому.
Лікар повинен визначитися з можливістю розпочати ентеральне харчування.
Необхідно оцінити:
• антропометричні показники і гестаційний вік дитини при народженні;
• потребу та обсяг реанімаційної допомоги дитині після народження, результати оцінювання за Апґар;
• важкість загального стану дитини;
• наявність ознак гіпоксично-ішемічної енцефалопатії 2-3 стадії (середньої важкості або важкої);
• наявність і важкість дихальних розладів, рівень насичення гемоглобіну киснем (SpO₂);
• стан гемодинаміки (ЧСС, артеріальний тиск, тривалість наповнення капілярів - симптом «білої плями»).
Протипокази до ентерального харчування:
• рефрактерні до лікувальних заходів стійка гіпоксемія (SpO₂ <88% або РаО₂ <45 мм рт.ст.) і/або порушення кровообігу (середній артеріальний тиск < гестаційного віку у тижнях, тривалість наповнення капілярів довше 3 секунд, стійкі бради- або тахікардія);
• підозра або встановлена наявність хірургічної патології, що пов’язана з ризиком ентерального харчування, зокрема некротичного ентероколіту ІІ-ІІІ стадії.
За відсутності протипоказань, слід призначити ентеральне харчування.
«Мінімальним» або «трофічним» називають харчування, добовий об’єм якого не перевищує 24 мл/кг.
• Мінімальне ентеральне харчування призначають всім недоношеним новонародженим з терміном гестації < 32 тижнів і/або масою тіла менше 1500 г за відсутності протипоказань.
• Мінімальне ентеральне харчування розпочинають протягом перших 48 годин життя залежно від стану дитини і наявності материнського молока, призначають 1-2 мл молока (суміші), кожні 4-6 годин через ротошлунковий зонд.
Оцінюють толерантність до призначеної кількості молока (суміші) в динаміці. За наявності прийнятної толерантності до мінімального ентерального харчування і стабільного стану дитини, збільшують добовий об’єм харчування на 5-10 мл/кг/добу.
У Протоколі наведено алгоритм дій щодо мінімального ентерального харчування відповідно до терміну гестації новонародженого (менше 32 тижнів; 32-34 тижні; >34 тижнів).
Незалежно від терміну гестації:
• Забезпечують ранню інтенсивну підтримку лактації у матерів за участі кваліфікованого консультанта з лактації.
• Зціджене грудне молоко зберігають, розморожують, ідентифікують і використовують.
• Суміш призначають лише у разі відсутності (недостатньої кількості) грудного молока у матері або наявності протипоказань до годування грудним молоком.
• Оцінюють толерантність до призначеної кількості молока (суміші) в динаміці.
• За наявності прийнятної толерантності до ентерального харчування і стабільного стану дитини, збільшують добовий об’єм ентерального харчування на 10-30 мл/кг/добу до досягнення 160-200 мл/кг.
Грудне молоко є пріоритетним харчовим продуктом недоношених немовлят, проте щоб забезпечити харчові потреби значно недоношених немовлят (термін гестації 32 тижні), його потрібно збагачувати. Адекватність збагачення білком оцінюють за вмістом сечовини у сироватці крові.
Моніторинг толерантності до ентерального харчування
Знижену толерантність до ентерального харчування визначають за нездатністю новонародженої дитини перетравлювати молоко (суміш), що виявляється:
• збільшенням обводу живота (≥2 см);
• блюванням перетравленим молоком, а також шлунковим залишком >50% від попереднього об’єму харчування.
Оцінити толерантність до ентерального харчування слід перед кожним годуванням (через кожні 2-3 години):
• оцінити наявність зригувань/блювання після попереднього годування;
• оцінити кількість, колір й інші особливості блювотних мас;
• оцінити наявність видимих петель кишок, пастозності (набряку) підшкірно-жирової основи в ділянці живота, а також колір шкіри передньої черевної стінки;
• виміряти обвід живота;
• аускультативно оцінити наявність перистальтичних шумів у всіх квадрантах живота;
• перевірити місцезнаходження кінчика зонда у шлунку та оцінити можливий вплив положення дитини на звільнення останнього; перевірити час попереднього годування;
• оцінити наявність, колір і консистенцію випорожнень протягом останньої доби.
Важливо зазначати і використовувати постійну ділянку вимірювання (на рівні пупка, вище пупка або нижче пупка)
Підозра на знижену толерантність до ентерального харчування має виникати у разі збільшення обводу живота у дитини на ≥2 см і/або блювоти перетравленим молоком (особливо, повторної).
Свіже зціджене грудне молоко зберігають відповідно до таких вимог:
• До 4 годин — в умовах кімнатної температури.
• До 96 годин — у холодильнику.
• Заморожують не пізніше 24 годин після зціджування.
• До 2 тижнів у морозилці всередині холодильника.
• До 3 місяців – у морозильній камері.
• 6-12 місяців – у морозильній камері при температурі мінус 18°С.
Молоко, отримане від 3 послідовних зціджувань, можна зберігати або заморожувати в одному контейнері (пляшечці) з позначенням часу першого зціджування. Додавати до охолодженого або замороженого ЗГМ
можна лише молоко, яке попередньо було охолодженим і зберігалось у холодильнику.
Для кожного з немовлят доцільно зберігати не більше 400-600 мл замороженого зцідженого грудного молока.
Заборонено використовувати молоко, яке зберігалось без дотримання зазначених вимог!
Збагачення грудного молока
Рекомендується збагачувати грудне молоко для всіх немовлят, які народились при терміні гестації менше 32 тижнів, і за додатковими показаннями – для дітей з терміном гестації 32-36 тижнів. Збагачення здійснюють, додаючи до грудного молока спеціальний збагачувач, білкову добавку або порошок спеціальної суміші для недоношених немовлят.
Необхідність додаткового збагачення молока або суміші білком визначається високою харчовою потребою екстремально недоношених немовлят в білках.
Оптимізація переходу до годування через рот
Щоб полегшити перехід від годування через зонд до орального годування в оптимальні терміни, доцільно постійно оцінювати відповідну готовність дитини, використовуючи нехарчове смоктання.
• Нехарчове смоктання — наявність у немовляти специфічної смоктальної активності, яка не супроводжується надходженням потрібної (звичайної) кількості молока у травний канал і відповідною реалізацією харчової функції.
• Нехарчове смоктання (яке також називають «сухим» або «рекреаційним» грудним годуванням) дозволяє матері і дитині практикувати прикладання до грудей до початку дійсного грудного вигодовування.
Можливість переходу до годування через рот ґрунтується також на стані здоров'я недоношеної дитини і рівня фізіологічної зрілості. Не потрібно перевіряти здатність недоношеної дитини смоктати з пляшечки перед прикладанням до грудей.
Потрібно враховувати, що під час
грудного годування немовля з’їсть менший об’єм молока за одиницю часу.
Препарати заліза та холекальциферол
У разі споживання 180 мл/кг/добу збагаченого грудного молока або спеціальної молочної суміші для недоношених немовлят, додаткове призначення мінералів і вітамінів (за винятком холекальциферолу) недоношеній новонародженій дитині є непотрібним.
Рекомендований загальний рівень профілактичного споживання заліза становить:
• 2-3 мг/кг/добу для дітей з масою тіла при народженні < 1500 г;
• 2 мг/кг/добу для немовлят з масою тіла при народженні 1500-2499 г.
Недоношеним дітям, яких годують грудним молоком, призначати препарат заліза для немовлят, починаючи з 2-6 тижня життя (2-4 тиждень в екстремально недоношених немовлят) за умови досягнення повного добового об’єму ентерального харчування (щонайменше 160 мл/кг/добу).
Призначаючи додатково залізо, слід враховувати його вміст у суміші або збагаченому грудному молоці.
• Немовлята, які отримують еритропоетин або мали значну некомпенсовану крововтрату, спочатку можуть потребувати більше заліза, а отже, додаткового призначення препарату заліза, попри вигодовування спеціальною сумішшю.
• Не слід перевищувати дозу 5 мг/кг/добу.
• Продовжувати профілактичне призначення препарату заліза у зазначеній вище дозі до моменту виписки дитини зі стаціонару.
• Дітям, яким принаймні двічі переливали еритромасу — не призначати додатково препаратів заліза без визначення вмісту феритину у сироватці крові. Препарати заліза в такому випадку можуть призначатися профілактично, якщо рівень феритину нижче верхньої границі норми для новонароджених.
Забезпечувати загальне добове споживання 400-1000 МО холекальциферолу на добу, призначаючи за потреби холекальциферол для немовлят, починаючи з 3 тижня життя за умови досягнення повного добового об’єму ЕХ (щонайменше 160 мл/кг/добу).
Враховувати кількість холекальциферолу, отриману із сумішшю (грудне молоко містить ≈ 3,5 МО холекальциферол /100 мл). Продовжувати профілактичне призначення холекальциферолу у тій самій добовій дозі до моменту виписки дитини зі стаціонару. Не перевищувати загальну дозу 1000 МО/добу.
Моніторинг якості харчування і харчового статусу недоношених немовлят у стаціонарі
Оцінювання якості харчування і харчового статусу недоношених немовлят в динаміці передбачає моніторинг:
• реального рівня споживання нутрієнтів;
• антропометричних даних;
• лабораторних даних.
За відсутності протипоказань, слід щоденно вимірювати масу тіла недоношених немовлят. Довжину тіла і обвід голови визначати 1 раз на тиждень.
Біохімічний моніторинг:
• Визначення вмісту сечовини у сироватці крові — у разі збагачення грудного молока або суміші перед початком збагачення, потім — 1 раз на тиждень до отримання 2 послідовних показників у межах 3,21-5,0 ммоль/л.
• Визначення АЛФ у сироватці крові — якщо маса тіла при народженні менше 1500 г з хронологічного віку 4-6 тижнів, потім — 1 раз на 2 тижні до нормалізації показника (< 800 МО/л).
• Визначення вмісту феритину і СРБ у сироватці крові — у разі повторних переливань еритромаси в анамнезі з хронологічного віку 4 тижні, потім — у разі підвищення рівня СРБ, після закінчення лікування інфекційно-запального процесу (оскільки запальний процес підвищує вміст феритину в крові).
Призначення продуктів прикорму
Чинні рекомендації та настанови щодо призначення продуктів прикорму доношеним немовлятам не повинні автоматично застосовуватись для недоношених немовлят.
• Контроль положення голови є важливим з міркувань безпеки харчування.
• Уведення прикорму загалом рекомендують розпочинати, якщо у дитини зникає або зменшується рефлекс висування язика (стимулюється натисканням на язик ложкою), вона може стабільно сидіти з підтримкою, добре тримати голову, відкривати рот і нахиляється вперед до ложки.
Основні принципи, умови і техніка призначення прикорму відповідають викладеним у Клінічному протоколі медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років.
Наказом 870 затверджено вимоги до ресурсного забезпечення виконання Протоколу, зокрема — кадрові ресурси, матеріально-технічне забезпечення закладів охорони здоров’я, а також — Індикатори якості медичної допомоги.
Цікаві матеріали з неонатології можна знайти у розділі «Педіатрія».
Запитання до матеріалу
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу
Вітряна віспа повертається у фокус уваги: ...
Дексаметазон знижує ризик смерті при пневм ...
Всесвітній тиждень імунізації
Функціональне лікування гепатиту В тепер « ...
Запис семінару «Оптимізація лікування захв ...
Роз’яснення НСЗУ щодо направлень, які може ...