Кишкові інфекції — результати опитування

Дата публікації: 25.08.2020

Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи "Аксемедін"

Ключові слова: Кишкові інфекції, діарея мандрівників, збудники ГКІ


Пацієнт з гострою кишковою інфекцією (ГКІ) може потрапити на прийом до лікаря будь-якої спеціальності. 

Рівень захворюваності ГКІ в дітей у 2,5 — 3 раза вищий порівняно з дорослими. Половина зареєстрованих випадків захворювань становлять діти раннього віку (до 3 років). Також саме влітку зростає рівень захворюваності на діарею мандрівників. 

Лікування кишкових інфекцій у дітей в Україні регламентовано Наказом МОЗ України від 09.07.2004 №354 «Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей» (далі — Наказ 354). Лікування гострих діарейних розладів мандрівників — Настановою № 00043, що створена DUODECIM Medical Publications, Ltd (далі — Настанова).

З метою визначення обізнаності лікарів аудиторії «Аксемедін» щодо діагностики кишкових інфекцій, на нашій платформі було проведено опитування, з результатами якого пропонуємо вам ознайомитися.

Найчастішими збудниками гострих кишкових інфекцій у дітей є віруси (Наказ 354). Правильну відповідь на це запитання дали 42% лікарів, що взяли участь в опитуванні. Найчастіше причиною секреторної діареї у дітей раннього віку є ротавірус, який клінічно характеризується водянистими випорожненнями без патологічних домішок (70% лікарів-респондентів знають, що кров’янисті домішки не характерні для ротавірусної інфекції), багаторазовим блюванням, а також наявністю катаральних явищ верхніх дихальних шляхів (закладеність носа, зернистість задньої стінки глотки, покашлювання).

Діареї підрозділяються на: 

• інвазивні (запальні, кров'янисті);
• секреторні (незапальні, водянисті) (Наказ 354).

Про це знають 36% лікарів, що взяли участь в опитуванні.

Секреторні діареї в переважній більшості випадків викликаються вірусами, деякими бактеріями, що виділяють ентеротоксин, простійшими. Інвазивні діареї — захворювання, що викликаються переважно бактеріями (Наказ 354). Правильно відповіли 59% лікарів-респондентів.

• У випадку сальмонельозу захворювання перебігає переважно у вигляді гастроінтестинальної форми, в деяких випадках збудник може проникати в кров, що супроводжується позакишковими гнійними вогнищами інфекції та розвитком септичних форм захворювання. 67% лікарів, що взяли участь в опитуванні, правильно це вказали. 
• Клінічними особливостями сальмонельозу у новонароджених є нормальна температура тіла, відсутність блювання і виражений гепатолієнальний синдром, про що знають 34% лікарів-респондентів.
• У разі холери виникає секреторний тип діареї (правильно відповіли 44% учасників опитування), який зумовлює надмірне виділення води у просвіт кишечника. Тому на фоні нормальної температури тіла виникають часті рідкі випорожнення з консистенцією рисового відвару.
• Збудник дизентерії переважно уражає товстий кишечник, тому особливості клінічної симптоматики – це вираженість інтоксикаційного синдрому, брак зневоднення, наявність тенезмів, випорожнення мають вигляд «ректального плювка» з великою кількістю патологічних домішок (слизу, гною та крові). Про це знають 43% лікарів, які відповідали на запитання.
• Основна маса єрсиній, долаючи захисний бар’єр шлунка, призводить до розвитку катарально-ерозивного гастродуоденіту. Надалі єрсинії накопичуються у клубовій кишці, де відбувається їх адгезія до епітеліальних клітин клубової і сліпої кишки, переважно в ділянці пеєрових бляшок.Y. еnterocolitica проникає в епітеліоцити, спостерігається цитотоксичне ушкодження цитоплазми і розмноження бактерій на поверхні епітелію. Розвивається термінальний ілеїт, рідше – апендицит. Проникнення єрсиній у регіональні лімфовузли спричинює мезаденіт. 36% лікарів-учасників опитування правильно відповіли на це запитання.

Діарея не є типовим симптомом у разі черевного тифу. Про це знають 27% лікарів-респондентів.


Розрізняють 3 типи зневоднення: ізотонічний, гіпертонічний (вододефіцитний) та гіпотонічний (соледефіцитний) (Наказ 354). Правильно відповіли 36% лікарів.

Зазвичай діарея в мандрівників («діарея мандрівників»), починається протягом першого тижня подорожі. Збудником частіше є бактерія, рідше — вірус або паразит. Приблизно в однієї третини мандрівників виявляють більше одного виду патогенних бактерій.

Діарея мандрівників у понад 90% має легкий чи помірний ступінь та минає без втручання. Потребують госпіталізації до 1% пацієнтів. Ця хвороба зазвичай минає самостійно та в бактеріологічній діагностиці немає потреби. Тому немає необхідності брати зразок калу для дослідження у всіх пацієнтів. Серологічні методи (антитіла до сальмонели, кампілобактеру та єрсинії) не доцільні в контексті оцінки етіології на ранньому етапі захворювання. Доказів ефективності пробіотиків у разі лікування діареї мандрівників не існує.

Редакція платформи «Аксемедін» дякує всім лікарям, що взяли участь в опитуванні.


Запитання до матеріалу

Максимальна кількість балів, яку Ви можете отримати:

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Марина Маменко: «Вигадують нісенітниці: ні ...
Предиктори формування нефросклерозу у діте ...
Інвазивний мукормікоз: проблеми діагностик ...
Досвід організації допомоги студентам з пе ...
Коморбідні стани у дітей із синдромом Даун ...
Краснуха
Екзема (атопічний дерматит) – причини, сим ...