В Україні затверджено новий клінічний протокол медичної допомоги при залізодефіцитній анемії

В Україні затверджено новий Клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Залізодефіцитна анемія у дітей та дорослих». Документ визначає сучасні підходи до профілактики, діагностики, лікування та подальшого спостереження за дітьми й дорослими з дефіцитом заліза та залізодефіцитною анемією. Основна мета — забезпечити єдині доказові принципи надання медичної допомоги та своєчасно виявляти не лише анемію, а й дефіцит заліза ще до розвитку виражених гематологічних змін.

Залізодефіцитна анемія залишається однією з найпоширеніших форм анемії у світі. За міжнародними оцінками, анемію мають близько 40% дітей віком від 6 місяців до 5 років, 37% вагітних та 30% жінок віком 15–49 років.

Особливо вразливими до дефіциту заліза є:

• діти в періоди інтенсивного росту;
• дівчата-підлітки;
• вагітні;
• жінки репродуктивного віку;
• люди старшого віку;
• пацієнти з хронічними крововтратами;
• люди із захворюваннями шлунково-кишкового тракту;
• пацієнти з хронічною хворобою нирок;
• люди із хронічною серцевою недостатністю та іншими тривалими захворюваннями.

Дефіцит заліза може тривалий час залишатися нерозпізнаним. Спочатку запаси заліза в організмі поступово виснажуються, тоді як рівень гемоглобіну ще може залишатися в межах норми. Лише надалі розвивається залізодефіцитна анемія. Серед можливих проявів — втома, слабкість, зниження працездатності, блідість, задишка при фізичному навантаженні, серцебиття, головний біль та запаморочення. Водночас ці симптоми неспецифічні, тому діагноз не можна встановлювати лише за клінічними проявами.

Що передбачає новий протокол

Документ містить узгоджені алгоритми для первинної та спеціалізованої медичної допомоги. Важливим напрямом є раннє виявлення дефіциту заліза, особливо серед пацієнтів із підвищеним ризиком. Для діагностики оцінюють не лише гемоглобін і показники загального аналізу крові, а й лабораторні маркери обміну заліза.

Одним із ключових показників є феритин, який відображає запаси заліза в організмі. Водночас його результати необхідно інтерпретувати з урахуванням клінічного стану пацієнта, оскільки при запальних процесах рівень феритину може підвищуватися незалежно від запасів заліза. За необхідності оцінюють також інші лабораторні показники, що допомагають підтвердити дефіцит заліза та відрізнити його від інших видів анемії. Важливим етапом є не лише підтвердження залізодефіциту, а й встановлення його причини.

Лікар має оцінити можливість:

• недостатнього надходження заліза з їжею;
• підвищеної потреби в залізі в періоди росту або вагітності;
• порушення всмоктування у шлунково-кишковому тракті;
• менструальних або інших хронічних крововтрат;
• прихованої кровотечі зі шлунково-кишкового тракту;
• супутніх хронічних захворювань.

Особливо важливим є пошук джерела крововтрати у дорослих пацієнтів, якщо очевидної причини дефіциту заліза немає. Корекція лише лабораторного дефіциту без встановлення його причини може призвести до повторного розвитку анемії.

Тактика лікування визначається віком пацієнта, тяжкістю дефіциту й анемії, причиною захворювання, супутніми станами та переносимістю терапії. Лікування має бути спрямоване не лише на нормалізацію рівня гемоглобіну, а й на відновлення запасів заліза в організмі.

Після початку терапії необхідно контролювати її ефективність. Важливо оцінювати динаміку лабораторних показників та клінічного стану, а після нормалізації гемоглобіну — переконатися у достатньому відновленні запасів заліза.

Якщо очікуваної відповіді немає, слід повторно оцінити:

• правильність встановленого діагнозу;
• прихильність пацієнта до лікування;
• можливе порушення всмоктування;
• триваючу крововтрату;
• наявність запального чи іншого хронічного захворювання;
• альтернативні причини анемії.

Перегляньте запис:

Особливу увагу протокол приділяє дітям і вагітним, у яких потреба в залізі зростає, а його дефіцит може негативно впливати на розвиток, самопочуття та перебіг вагітності.

Окремого підходу потребують пацієнти з хронічною хворобою нирок, серцевою недостатністю, захворюваннями шлунково-кишкового тракту та іншими станами, при яких дефіцит заліза може поєднуватися із системним запаленням або порушенням його засвоєння.

Новий протокол також передбачає подальше спостереження після лікування, оскільки нормалізація показників крові не виключає повторного виникнення дефіциту заліза. Регулярний контроль особливо важливий для пацієнтів, у яких зберігається причина підвищеної втрати або потреби в залізі.

Таким чином, сучасний підхід до залізодефіцитної анемії передбачає не просто корекцію низького гемоглобіну. Основними завданнями є раннє виявлення дефіциту заліза, визначення його причини, індивідуальний вибір лікування, відновлення запасів заліза та профілактика повторного розвитку анемії.

Протокол

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.