Інфекція COVID-19 може бути пов’язана з підвищеним ризиком виникнення нових алергій у дітей

Питання можливого зв’язку між перенесеною інфекцією SARS-CoV-2 та розвитком алергічних захворювань у дітей залишається предметом активних наукових дискусій. Нещодавній грецький огляд епідеміологічних та імунологічних досліджень, узагальнює сучасні дані та висвітлює можливі механістичні шляхи, через які COVID-19 може сприяти алергічній сенсибілізації. Робота опублікована в журналі Cells.

Механізми: запалення, ушкодження епітелію та епігенетичні зміни

Огляд підкреслює, що SARS-CoV-2 здатен спричиняти виражене ушкодження епітелію дихальних шляхів. Це стимулює вивільнення так званих цитокінів-алармінів — IL-33, IL-25, TSLP, які запускають каскад запалення та потенційно можуть сприяти формуванню імунної відповіді типу Th2, характерної для алергічних захворювань.

Дослідники також звернули увагу на можливість довготривалого імунного “імпринтингу”, включно з епігенетичними рубцями, що змінюють метилювання генів і впливають на регуляцію імунної відповіді в майбутньому.

Роль гемопоетичних стовбурових клітин та дисбаланс Th2

Окремо розглядається гіпотеза щодо перепрограмування гемопоетичних стовбурових клітин, яке може призвести до стійкої Th2-домінантної відповіді. Th2-клітини відіграють ключову роль у розвитку алергічного риніту, астми та інших атопічних станів.

Порушення гомеостазу Т- та В-клітин через “пам’ять цитокінів” (IL-7, IL-15), а також зниження активності регуляторних Т-клітин можуть додатково зменшувати імунологічний поріг толерантності до алергенів.

Одне з ключових спостережень огляду — суттєва варіабельність епідеміологічних даних між країнами та когортою досліджень:

• Корея та багатонаціональні європейські дослідження повідомляють про підвищений ризик астми та алергічного риніту у дітей після COVID-19.
• США демонструють або нейтральний зв’язок, або навіть припущення про потенційний захисний ефект інфекції щодо розвитку алергій.

Такі суперечливі дані вказують на те, що важливу роль можуть відігравати локальні фактори: генетичні, екологічні, відмінності у стратегіях тестування та медичних підходах, а також вплив пандемічних обмежень на експозицію дітей до алергенів і мікробіоти довкілля.

Клінічні алергологи підкреслюють, що встановлення причинно-наслідкового зв’язку між COVID-19 та новими алергіями є складним завданням через велику кількість неконтрольованих факторів.

Д-р Едвін Кім (Університет Північної Кароліни) зазначає: «Пошкодження епітелію та активація шляхів Th2 теоретично можуть підвищувати ризик сенсибілізації, але ізолювати вплив саме SARS-CoV-2 від інших імунологічних та екологічних чинників вкрай складно».

Д-р Нана Міреку (TexasAllergyMD) наголошує на біологічній правдоподібності висновків і підкреслює необхідність підвищення настороженості: «Це дослідження повинно стимулювати клініцистів уважніше ставитися до нових респіраторних симптомів у дітей протягом року після COVID-19, особливо якщо вони не були вакциновані або перенесли тяжкий перебіг».

Перегляньте записи:

Висновки: дані багатообіцяючі, але не остаточні

На сьогодні немає достатніх доказів, щоб стверджувати, що SARS-CoV-2 гарантовано збільшує ризик розвитку нових алергій у дітей. Проте:

• механістичні дані підтверджують можливість такого зв’язку;
• великі когорти демонструють тривожні сигнали щодо астми та алергічного риніту;
• потрібні проспективні багатоцентрові дослідження, які враховуватимуть регіональні відмінності та екологічні фактори.

Пандемія COVID-19 суттєво вплинула на ранній імунний розвиток мільйонів дітей, і довгострокові наслідки цього впливу ще лише починають проявлятися.

ДЖЕРЕЛО: medscape

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.