Клінічна настанова: Огляд дерматитів (екзематозних дерматозів). 2 частина

Дата публікації: 01.12.2023

Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»

Ключові слова: атопічний дерматит, екзема, дерматози, себорейний дерматит

Рекомендуємо спочатку ознайомитись з 1 частиною.


КОНТАКТНИЙ ДЕРМАТИТ

Контактний дерматит належить до будь-якого дерматиту, що виникає внаслідок прямого впливу на шкіру речовини. Дерматит може бути або алергічним, або спричиненим подразником; на останній припадає 80 відсотків випадків контактного дерматиту. При алергічному контактному дерматиті (АКД) алерген викликає імунну відповідь, тоді як при подразнювальному контактному дерматиті (ВКД) сама тригерна речовина безпосередньо пошкоджує шкіру.

Алергічний контактний дерматит — Алергічний контактний дерматит (АКД) виникає, коли контакт із певною речовиною викликає уповільнену (тип IV) реакцію гіперчутливості:

Поширені сенсибілізатори – найпоширенішим сенсибілізатором у Північній Америці є рослинний олеорезин урушіол, який міститься в отруйному плющі, отруйному дубі та сумахі отруйному. Плід гінкго та шкірка манго також містять урушіол і можуть спричиняти АКД.

Інші поширені сенсибілізатори в Сполучених Штатах включають метали (наприклад, нікель у ювелірних виробах), консерванти (наприклад, формальдегід і кватерній-15 у косметиці та засобах особистої гігієни), ароматизатори (парфумерія, косметика), місцеві антибіотики та парафенілендіамін (зазвичай використовується в фарби для волосся)

Клінічна картина – АКД зазвичай являє собою чітко відмежований екзематозний висип із сильним свербінням, локалізований на ділянці шкіри, яка контактує з алергеном, наприклад, косметика на обличчі, нікель, де носять ювелірні вироби або металеві ґудзики в одязі, які контактують зі шкірою, гумові та латексні в рукавичках або еластичні стрічки, які контактують зі шкірою, а також частини взуття, які контактують зі стопи.

Алергени, нанесені на шкіру голови, включаючи фарби для волосся та шампуні, можуть викликати дерматит на прилеглих ділянках, таких як шия, завушні складки або повіки. Дифузний або плямистий дерматит тулуба, часто з акцентуванням у пахвових складках, може бути спричинений барвниками для тканини або тканинами.

Отруйний плющ, отруйний дуб і сумах отруйний зазвичай викликають гостру екзематозну реакцію з лінійними ураженнями, що являють собою ділянки контакту з листям або стеблами рослини. Однак ураження можуть виникати на інших ділянках тіла через перенесення рослинної смоли руками.

АКД, який найчастіше викликається ароматизаторами, ланоліном, консервантами та місцевими антибіотиками, є поширеним у пацієнтів зі статичним дерматитом. АКД слід запідозрити у пацієнтів зі стійким стазним дерматитом, який не покращується або погіршується, незважаючи на належний догляд за шкірою та місцеву терапію.

 

Подразнюючий контактний дерматит — Подразнюючий контактний дерматит (ПКД) є найпоширенішою формою контактного дерматиту. Це є результатом впливу речовин, які викликають фізичне, механічне або хімічне подразнення шкіри. До поширених подразників належать вода та волога робота, мило та миючі засоби, відбілювачі, розчинники, кислоти та луги, частини рослин, папір, пил або ґрунт.

ПКД кистей є найпоширенішим типом професійного дерматиту, особливо серед працівників харчових продуктів, медичних працівників, працівників машинобудівної промисловості, прибиральниць та домробітниць

Гострий ПКД проявляється еритемою, набряком, везикулами та буллами, а також виділеннями. При хронічному ПКД переважають ліхеніфікація, гіперкератоз, тріщини. Легкі подразники викликають еритему, потріскану шкіру, сухість і тріщини. Супутніми симптомами є свербіж і біль. Руки є звичайним місцем для АКД; перетинки пальців затримують подразнюючі речовини і можуть бути першою зоною ураження.

Гумові, нітрилові та вінілові рукавички також можуть спричинити АКД, який відрізняється від алергії на латекс. Тертя, а також подразнення від багаторазового накопичення вологи під рукавичками та висихання після зняття рукавичок можуть сприяти цьому.

Ювенільний плантарний дерматоз

Ювенільний підошовний дерматоз (ЮПД), також званий сухим підошовним дерматитом, є екзематозним захворюванням підошв, яке зазвичай виникає у дітей віком від 3 до 14 років, частіше у дітей з атопічним діатезом. Його патогенез невідомий, хоча вважається, що певну роль відіграють подразнення від синтетичних матеріалів взуття, синтетичних тканин, тертя та потовиділення. Гістологічно ЮПД характеризується підгострим або хронічним спонгіозним дерматитом з характерним виявленням лімфоцитарного інфільтрату, що оточує екринні потові протоки.

Клінічні прояви та діагноз — ЮПД проявляється почервонінням і болючістю підошовної поверхні стопи, яка набуває блискучого, глазурованого та потрісканого вигляду. Перетинки між пальцями і тильною частиною ніг зазвичай збережені.

Діагноз ЮПД зазвичай клінічний. Щоб виключити грибкову інфекцію або алергічний контактний дерматит (АКД) від хімічних речовин для шкіряного взуття або гуми, можна провести зішкріб шкіри на препарат гідроксиду калію (КОН) і тестування на пластирі.

Лікування. ЮПД є самообмежуючим станом, який зазвичай проходить спонтанно протягом кількох років. Уникання синтетичних шкарпеток і оклюзійного взуття та частого використання пом’якшувальних засобів є основою лікування.

СТАТИЧНИЙ ДЕРМАТИТ

Стазний дерматит, або стазна екзема, є поширеним запальним дерматозом нижніх кінцівок, що виникає у пацієнтів з хронічною венозною недостатністю. Зазвичай проявляється еритематозними, лускатими та екзематозними плямами або бляшками на хронічно набряклих ногах. Гострі форми можуть проявлятися сильно запаленими, мокнучими бляшками, пухирцями та кірками, часто з бактеріальною суперінфекцією.

Алергічний контактний дерматит (АКД) внаслідок сенсибілізації до місцевих препаратів, пов’язок і місцевих антибіотиків є частим ускладненням. Гіперпігментація внаслідок відкладення гемосидерину в шкірі, лущення та потенційний розвиток ліподерматосклерозу виникають при хронічних формах.

Ліподерматосклероз — це хронічна форма панікуліту, що виникає внаслідок хронічного запалення, жирової дегенерації та фіброзу, що призводить до звуження області щиколоток, що надає ногам вигляд перевернутої пляшки шампанського.

АСТЕОТИЧНА ЕКЗЕМА

Астеатотична екзема, також звана екземою кракеле, є поширеним типом сверблячого дерматиту, який зазвичай виникає на нижніх кінцівках літніх людей із сухою шкірою. Пік захворюваності припадає на холодні зимові місяці. Вважається, що втрата води з рогового шару через вікове порушення шкірного бар'єра є ключовим патогенетичним фактором. Низька вологість навколишнього середовища (наприклад, холодна та суха погода, центральне опалення) і вплив жорстких миючих засобів або подразників є добре відомими факторами, що погіршують ситуацію.

У переважній більшості випадків астеатозна екзема є ізольованою знахідкою. Рідко це може виникнути у зв’язку з основним захворюванням (наприклад, недоїданням, гіпотиреозом, злоякісними новоутвореннями) або як побічний ефект певних ліків (наприклад, ретиноїдів, протипухлинних засобів).

Клінічні ознаки та діагностика.

Астеатотична екзема зазвичай проявляється лущенням і поверхневими тріщинами шкіри, що призводить до так званого вигляду «висохлого русла річки» з різним ступенем запалення. У важких випадках тріщини можуть бути геморагічними. Зазвичай присутній свербіж.

Найбільш часто уражаються верхні та нижні кінцівки. Генералізовані форми рідко описані у хворих на рак.

 Діагноз астеатотичної екземи зазвичай клінічний. При проведенні біопсії шкіри зазвичай виявляється підгостра екзематозна картина з акантозом, гіперкератозом, легким спонгіозом і поверхневим периваскулярним лімфоцитарним інфільтратом.

Лікування. Астеатотична екзема зазвичай швидко реагує на лікування місцевими кортикостероїдами середньої потужності. Пом’якшувачі слід рясно використовувати кілька разів на день, щоб уникнути рецидиву.

ДИСГІДРОТИЧНА ЕКЗЕМА

Дисгідротична екзема, також звана гострою долонно-підошовною екземою, помфоліксом або дисгідрозом, є хронічним і рецидивуючим везикулярним дерматитом невідомої етіології, що викликає інтенсивний свербіж, який зазвичай вражає долоні та підошви та бічні сторони пальців. Зустрічається найчастіше у молодих людей.

Типовою фізикальною знахідкою є наявність множинних маленьких глибоко розташованих везикул на долонній або підошовній шкірі, особливо вздовж бічних сторін пальців рук і ніг. Везикули можуть зливатися, утворюючи великі булли і можуть стати суперінфікованими. Везикули та булли зберігаються протягом кількох тижнів, висихають і розсмоктуються з десквамацією. Еритема, лусочки та тріщини можуть виникати при старих ураженнях.

Окремо детально розглянуто клінічні прояви, діагностику, диференційну діагностику та лікування дисгідротичної екземи.

НОМУЛЬНА ЕКЗЕМА

Нумулярна екзема, яку також називають нумулярним дерматитом або дискоїдною екземою, є хронічним, рецидивуючим, запальним захворюванням шкіри, що характеризується множинними сверблячими, монетоподібними, екзематозними ураженнями кінцівок і, рідше, тулуба. Це частіше зустрічається у людей середнього віку, хоча можуть страждати люди будь-якого віку.


ДЖЕРЕЛО: https://www.uptodate.com/


Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Клінічні настанови: алергічні реакції на в ...
Клінічні випадки. Міліарний туберкульоз
Сифілітичний проктит (Syphilitic Proctitis ...
Клінічне завдання. Лихоманка та задишка. Д ...
Клінічний випадок. Рентгенографія
Результати хірургічного лікування пацієнті ...
Уніфікований клінічний протокол первинної ...