Метаболічно-асоційоване стеатотичне захворювання печінки (МАСХП / MASLD): сучасне розуміння, ризики та підходи до ведення пацієнтів

Метаболічно-асоційоване стеатотичне захворювання печінки (МАСХП, англ. MASLD) сьогодні визнане найпоширенішою хронічною патологією печінки у світі. Це широкий клінічний спектр, що охоплює від простого стеатозу — накопичення жиру в печінковій тканині без ознак запалення — до метаболічно-асоційованого стеатогепатиту (MASH), який супроводжується запаленням, ушкодженням гепатоцитів та ризиком прогресування до фіброзу й цирозу.

Зростання частоти МАСХП нерозривно пов’язане з глобальною епідемією ожиріння, інсулінорезистентності та діабету 2 типу. Вплив цього захворювання виходить далеко за межі печінкової патології: МАСХП асоціюється з розвитком серцево-судинних подій, певних видів раку та метаболічних ускладнень, що підкреслює важливість ранньої діагностики та комплексного ведення.

Епідеміологія та клінічне значення

За сучасними оцінками, МАСХП вражає 30–40% дорослих у світі. Ситуація є особливо складною серед пацієнтів з метаболічними порушеннями: стеатоз виявляють у 60–70% осіб з діабетом 2 типу та у 70–80% людей з ожирінням. Чоловіки хворіють частіше, ніж жінки, а ризик суттєво підвищується після 50 років.

Хоча простий стеатоз може роками перебігати безсимптомно, навіть початкові прояви МАСХП не є доброякісними. Пацієнти з цим діагнозом мають підвищений ризик:

• серцево-судинних захворювань (провідна причина смерті в цій групі);
• позапечінкових онкологічних процесів (рак товстої кишки, молочної залози, деякі гінекологічні пухлини);
• прогресування до цирозу та гепатоцелюлярної карциноми.

Клінічні критерії діагностики

Діагноз МАСХП встановлюють за наявності стеатозу, який підтверджено за допомогою ультразвуку або інших методів візуалізації, та хоча б однієї ознаки метаболічної дисфункції (абдомінальне ожиріння, гіпертензія, дисліпідемія, порушення толерантності до глюкози тощо).

Важливо, щоб пацієнт не мав інших причин стеатозу: надмірного споживання алкоголю (понад 140 г/тиждень для жінок і понад 210 г/тиждень для чоловіків), хронічного гепатиту С, медикаментозного ураження (зокрема від стероїдів, метотрексату, тамоксифену), хвороб накопичення заліза.

Оцінка ступеня фіброзу є ключовим етапом ведення пацієнта. На сьогодні найбільш валідованими інструментами є:

• FIB-4 — проста скринінгова шкала;
• візуалізуючі методи оцінки жорсткості печінки, такі як транзієнтна еластографія.

Саме фіброз, а не стеатоз, визначає довгостроковий прогноз пацієнта.

Супутні ризики та ускладнення

Пацієнти з МАСХП перебувають у зоні високого ризику розвитку:

• серцево-судинних подій (інфаркт, інсульт);
• захворювань шлунково-кишкового тракту;
• онкологічних захворювань;
• печінкової декомпенсації — асциту, кровотеч, печінкової енцефалопатії;
• гепатоцелюлярної карциноми, яка може виникати навіть за відсутності цирозу.

Це робить МАСХП мультисистемним захворюванням, що потребує широкого міждисциплінарного підходу.

Підходи до лікування

Основним методом лікування залишається модифікація способу життя, зокрема:

• контроль маси тіла: зниження ваги на 7–10% може зменшити прояви стеатогепатиту та фіброзу;
• гіпокалорійні дієти з низьким вмістом вуглеводів і жирів;
• регулярна фізична активність (аеробні навантаження + силові вправи);
• повна відмова від алкоголю, особливо у пацієнтів із MASH.

Пацієнтам з діабетом 2 типу, гіпертензією та дисліпідемією лікування супутніх станів є невід’ємною частиною терапії МАСХП.

Фармакологічне лікування

Станом на 2025 рік у США умовно схвалено два препарати для лікування MASH із помірним або вираженим фіброзом:

• Ресметиром — β-селективний агоніст рецепторів гормонів щитоподібної залози, який таргетує печінку;
• Семаглутид — агоніст GLP-1 рецептора у підшкірній формі.

Обидва препарати демонструють зменшення стеатозу, запалення та фіброзу в клінічних дослідженнях. Семаглутид додатково знижує масу тіла, що є критично важливим для пацієнтів із МАСХП.

Баріатрична хірургія

Розглядається у пацієнтів з BMI >35 кг/м², особливо при MASH, коли консервативне лікування не дає результату. Баріатричні втручання продемонстрували значне покращення печінкових показників та навіть регрес фіброзу.

МАСХП — надзвичайно поширене та недооцінене захворювання, яке впливає на загальну смертність так само, як і на печінкові ускладнення. Його перебіг тісно пов’язаний із метаболічними порушеннями, а серцево-судинні захворювання є головною причиною смертності серед таких пацієнтів.

Лікування повинно бути комплексним і включати:

• корекцію харчування,
• зниження ваги,
• фізичну активність,
• лікування супутніх метаболічних станів,
• застосування сучасних таргетних препаратів у відібраних випадках.

Раннє виявлення, стратифікація ризику та мультидисциплінарний підхід є основою ефективного ведення дорослих із МАСХП.

ДЖЕРЕЛО: Jamanetwork

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.