Біомаркери крові при хворобі Альцгеймера «перспективні», але з певними нюансами

Біомаркери плазми, такі як бета-амілоїд 40 і 42, фосфорильований тау білок (P-tau) 181 і 217 та легкі білки нейрофіламентів, мають великий потенціал для діагностики та визначення прогнозу хвороби Альцгеймера. Такі аналізи, ймовірно, будуть широко доступні найближчим часом.

Однак ще слід допрацювати над тим, щоб перенести результати наукових досліджень на більш широкий загал населення. Як зазначила Мішель Мільке (Michelle Mielke), професор епідеміології та неврології в клініці Майо (Mayo Clinic), яка виступила з цією темою на міжнародній конференції 2021 Alzheimer's Association International Conference, ключовим моментом є те, що на рівні цих біомаркерів у плазмі крові можуть впливати інші умови, що, у свою чергу, може призвести до викривлення результатів аналізів.

Маркери, дані про які ми опублікували, виглядають дійсно перспективними. Але їх досліджували насамперед у більш спеціалізованих клініках або клініках, які спеціалізуються на пам’яті, і їх не досліджували в умовах загальної спільноти. Метою було дослідити маркери в суспільстві, у людей старшого віку, які мають багато супутніх захворювань, і зрозуміти, які фактори можуть вплинути на рівень цих маркерів. Оскільки, коли ми будемо рухатися вперед і розвивати порогові точки, нам доведеться враховувати ці аспекти, – прокоментувала професор Мільке.

Професор Мільке представила аналіз даних щодо P-tau 181 та P-tau 217, отриманих від 1329 пацієнтів клініки Майо. Із цієї загальної суми 1161 пацієнт не мали когнітивних порушень, 153 мали легкі когнітивні порушення, а 15 – мали деменцію. Середній вік становив 67 років, 55% були чоловіками, а 26% мали алель e4 APOE.

Після коригування стосовно віку і статті було виявлено достовірно суттєво підвищені рівні обох біомаркерів серед пацієнтів, які мали позитивний результат щодо амілоїду, та у пацієнтів, які перенесли інсульт або інфаркт міокарда (ІМ), а також за наявності хронічної хвороби нирок (ХХН). Також спостерігалася тенденція до збільшення рівня біомаркерів із збільшенням індексу маси тіла. Відмінності залишилися навіть після того, як аналіз був обмежений лише особами, які мали негативний результат щодо амілоїду.

Ці та інші чинники буде важливо враховувати при застосуванні біомаркерів в умовах загальної спільноти,» – додала Мільке. «Як продемонстровано у дослідженні, ці фактори можуть вплинути на врахування точності порогових точок для клінічного використання. Тому я думаю, що в майбутньому будуть потрібні обговорення щодо того, як найкраще визначити порогові точки, і як застосовувати їх у різних популяціях.

Професор Крістофер Вебер (Christopher Weber) з асоціації Alzheimer’s Association, коментуючи це дослідження, назвав такі уточнення важливими.

Ми зрозуміли важливість раннього і точного діагнозу. Аналіз крові – це біомаркер, який виявляє ознаки хвороби Альцгеймера іноді за десятки років до того, як симптоми навіть з’являться, – сказав Вебер. Одночасно він зазначив, що потрібно більше досліджень стосовно конкретних ситуацій, в яких ці біомаркери краще використовувати.

Незабаром на платформі «Аксемедін» вийде новий навчальний курс «Смерть мозку». Стежте за оновленнями на платформі, щоб не пропустити найважливіші анонси!

ДЖЕРЕЛО